Дерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!...
Доближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. добли́зитися, -жуся, -жишся, гл. Приближаться, приблизиться. Доближаюся до клуні.
Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна.
Кусі! Cм. кусати.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. Могоричив, могоричив, поки сказав.
Навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. Оце вже навпосля... то ще й його вчу.
Роз'їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
Споряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. споряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приготовлять, приготовить, снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. Нові уліг струже, споряжає. Спорядимо перш воза, а тоді вже й обідати. Спорядимо дві паровиці, накладемо всього доброго та й рушай. Чому Господь так не спорядить часу, щоб день суда його на світі знали. Паніматко, спорядіть обох (у некрути). Одягла його, спорядила так, що не всякий пан так одягається.
Табачковий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ нюхательнаго табаку.
Численний, -а, -е. Многочисленный.