Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відглушити, -шу, -шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Дзіндзо́ра, -ри, ж. = Джінджура. Вх. Зн. 14.
Зазва́ти Cм. завивати.
Лебедячий, -а, -е. Лебединый. Гурт лебедячий летів. Щог. Сл. 142.
Підбородок, -дка, м. 1) = підборіддя. 2) им. Серьги. Серьги подъ клювомъ у пѣтуха. Вх. Пч. І. 14. Ум. підбородочок.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство. К. ПС. 83.
Поетичність, -ности, ж. Поэтическія свойства, поэтическое. К. ХП. 23. Левиц. Пов. 268.  
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Н. Вол. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Камен. у.
Тютюновий, -а, -е. Табачный. Почала рости розсада тютюнова. Грин. І. 10. Чуєш, кумасю, щіточко, кришечко, кров бурякова, прищепа тютюнова. Ном. № 11641.