Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вочі, -чей, с. = вічі. Ном. № 10314.
Гетта! меж. Крикъ на лошадь: направо. Вх. Лем. 403.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Обгорітися, -рю́ся, -ришся, гл. Разгорѣться, начать хорошо горѣть. Обгорітися дайте ґнотові. Конст. у.
Подивування, -ня, с. Удивленіе.
Покористувати, -тую, -єш, гл. = покористуватися. Як вислужив год, хазяїн йому посіяв день проса, щоб він ним покористував. Рудч. Ск. і. 89.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. Чуб. 1. 292. А нехай його сказить — хто це на мене каже. Лебед. у. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Вх. Зн. 23. Їй чарівниця сказила маржину. ЕЗ. V. 61.