Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Камен. у. Kolb. І. 66. Заколесник загубили і колесо зліта. Св. Л. 74. 2) = колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно. Шух. І. 146.
Змотати, -ся. Cм. змотувати, -ся.
Ладканка, -ки, ж. Свадебная пѣсня.
Нала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Выбранить. Хто налає старого. Ном. № 8713.
Нездолящий, -а, -е. Слабосильный. Їй матері жаль кидати, що тика вона дуже нездоляща. Черниг. у.
Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Панок, -нка, м. Мелкопомѣстный помѣщикъ. Василь, як москаль, став на самім переду, де звичайно стоять на селах панки да підпанки та попаді з дочками. Левиц. І. 13. Ум. паночок.
Ракати, рачу, -чиш, гл. = рахкати. Ґ вечеру рачат жаби. Вх. Уг. 264.
Упослі нар. Потомъ, послѣ. Обід дуже великий зробили упослі. Рудч. Ск. II. 148. Не зв'язуйся з лихим спершу, так і впослі бачить не будеш. Ном. № 2861.
Храмачка, -ки, ж. = хрімка. Вх. Лем. 479.