Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Хата. 136. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші. ЗОЮР. II. 85.
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.  
Кошлання, -ня, с. Взъерошиванье (волосъ, шерсти).
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Повечеряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. ЗОЮР. І. 74. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати. Чуб. V. 54.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину. Рк. Левиц.
Тихоно Употр. въ загадкѣ для обозначенія сковороды. Тихоне-яхоно! полізьмо в піч похапаймось, у кого краще — поміняймось (сковорода і чаплія). Ном. стр. 301, № 390.
Укоренити, -ся. Cм. укореняти, -ся.
Ушикуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать въ строй. На вербі ея вшикую і самопал вирихтую. Гол. І. 7.
Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.