Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запрути́ти Cм. запручувати.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Перемітка, -ки, ж. 1) = кладочка. Вх. Зн. 47. Kolb. І. 38. Гол. Од. 59. 2) = нямітка. Жінки... завивають голову... білою переміткою. Шух. І. 132.
Речник, -ка, м. 1) Ораторъ, витія. К. ЧР. 200. І хочуть знати, що від речника почують. К. МБ. II. 120. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. К. ЦП. 197. Сеймові речники. К. ПС. 83. 2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні. К. Бай. 23.
Тирлич, -чу, м. = терлич. Коли б не тирлич, був би я твій панич. Ном.
Товаришитися, -шуся, -шишся, гл. Вступать въ товарищескія отношенія, дружить.
Труфель, -фля, м. Tuber cibarium Sibth. Шейк.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. І. 196. Я не врічлива.
Хвиялка, -ки, ж. = хвіялка, Viola odorata. Ум. хвия́лочка, хвиявочка.
Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.