Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
За́зімки, -ків, м. мн. Начало зимы, заморозки, первые холода. Екатер. у. Берд. у. У Мнж., 180: послѣдніе заморозки.
Зво́дини, -дин, ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві прида́нки і дружко́ весі́льний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зво́дять молоди́х), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. Чуб. IV. 611, 612. 2) = зводи. Вх. Зн. 21.
Квапливість, -вости, ж. Поспѣшность.
Ле́лечко. Cм. леле 2.
Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють. Мил. 202. 2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». К. Іов. 70. Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш. МВ. І. 39. 2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Чуб. II. 47. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Верхнеднѣпр. у. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що. Г. Барв. 328.
Пробрати, -ся. Cм. пробірати, -ся.
Топчитися, -чуся, -чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загуб лі: топчився, топчився — не найде. Драг. 191.
Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, ж. 1) Рѣзкій и быстрый стукъ. 2) Стрекотаніе. 3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні. Св. Л. 280.