Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Доне́хочу нар. По горло, досыта. Було що їсти й пити донехочу. Ном. № 11888.
Їжно нар. Сытно, достаточно пищи. Хоч не їжно, так уліжно. Ном. № 10387.
Користне нар. = користно.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене. Мнж. 187.
Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть. Шейк.
Утечище, -ща, с. Убѣжище. Ти, втечище моє, спасеш мене в тісноті. К. Псал. 72.
Хураж, -жу, м. Фуражъ, продовольствіе. Як їдеш у Сураж, то й бери свій хураж. Ном., стр. 283, № 743.