Буковина, -ни, ж. 1) Буковое дерево. Як упаде жовтий листок з тої буковини. 2) Буковый лѣсъ. 3) Страна: Буковина. Ум. къ 1 и 2 знач.: буковинка, буковиночка, буковинонька. А в лісі, в лісі в буковинойці, там же мі кукала сива зазулейка... Листи нала би я ліс буковину...
Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Зві́рити, -ся. Cм. звіряти, -ся.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Назу́блювати, -блюю, -єш, сов. в. назуби́ти, -блю́, -биш, гл. О пилѣ, серпѣ: натачивать, наточить, нарѣзывая зубья. Назублювати пилку.
Незичливо нар. Недоброжелательно.
Пасмуга, -ги, па́смужка, -ки, ж. Узкая полоска. Як же ми будемо збоку дивитися на тарілку, то побачимо тільки пасмужку від неї.
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл.
1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш.
2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати.
2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити.
4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив...
5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Щиглик, -ка, м. Ум. отъ щиголь.