Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блискалка, -ки, ж. Раст. Nuphar luteum. Вх. Уг. 227.
Догма́т, -ту, м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати. Шевч.
З'єдно́чити, -чу, -чиш, гл. = з'єднати 1. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, — ти ж бо його ім'я з своїм ім'ям навіки з'єдночив. К. (О. 1861. III. 6).
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл. 1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016. 2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Обідранець, -нця, м. Оборванецъ. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки. Ном. № 12485.
Парубча, -чати, с. Не вполнѣ взрослый парень.
Попідчернювати, -нюю, -єш, гл. Подчернить (во множествѣ).
Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву. Канев. у.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає. АД. І. 24.
Удержувати, -жую, -єш, сов. в. удержати, -жу, -жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Ном. № 5272. Таке слизьке, що й обома не вдержиш. Ном. № 14233.