Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.
2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою.
Джа! меж.
1) Цыцъ! Смирно! Їжте, гості, а ви, діти, джа!
2) Подражаніе звуку розги при ударѣ, а потому употребляется въ разговорѣ съ дѣтьми въ значеніи удара розгой.
Довгохво́стий, -а, -е. Длиннохвостый.
Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня.
Ми́ршавий, -а, -е. Болѣзненный, чахлый, захудалый, невзрачный, паршивый. Миршава голова. Приїхало воно сюди на економію недавно, таке миршаве, обшарпане, мізерне. Коровки погані, кудлаті, бички миршаві.
Напорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распорядиться.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Шахрайський, -а, -е. Мошенническій.