Ватра, -ри, ж.
1) Очагъ. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева; добывается съ извѣстными обрядами ватагом в полонині и служить для разведенія огня въ жилищѣ пастуховъ и для совершенія различныхъ обрядовыхъ дѣйствій надъ скотомъ, охраняющихъ, по мнѣнію пастуховъ, этотъ послѣдній.
2) Подъ печи, на которомъ печется хлѣбъ. Ум. ватерка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Чи би ви не дали мені ватерки?
Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Відчахнувсь від нашої православної віри. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась.
Глеюватий, -а, -е. Глинистый. Глеювата земля.
Дуга́н, -ну, м. Сортъ табаку.
Зачеря́пити, -плю, -пиш, гл. = зачерпнути. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові.
Звожа́й, -жая, м. Возка хлѣба съ ноля. Дай же ті, Боже, в полі урожай, в полі урожай, а в гумно звожай!
Пацюрки, -ків, мн.
1) = пацьорки.
2) — у рачи́ці. Рачья икра.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила.
Пообголюватися, -люємося, -єтеся, гл.
1) Обнажиться (о многихъ).
2) Обриться (о многихъ).