Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпочиння, -ня, с. Отдохновеніе. По три поклони покладали, відпочиння мали. (Изъ фальсифиц. думы). Макс. (1849). 30.
До́кіль, докіля нар. = доки. Дещо. 119. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати. Чуб. V. 549.
Здарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подарить, надавать подарковъ. Здарували йому на весіллі чотирі карбованці. Черк. у. Чорниці, які милостиві, здарували їй що мога. МВ. ІІ. 164.
Зенджул, -ла, м. Родъ растенія. Засієм степи синім зенджулом. Чуб. III. 419.
Зуніятити, -я́чу, -тиш, гл. Сдѣлать уніятомъ. К. ПС. 139.
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати. Шух. І. 91.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Покривитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Скривиться. Не покривиться верша з болота. Ном. № 7999. 2) Искривиться.
Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Левч. 124. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив. Котл. Ен. IV. 17.
Путимець, -мця, м. = путивець. Борз. у.