Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
Загля́гати, -гаю, -єш, гл. Приготовить гля́ганий сыръ. Cм. гляганий.
Замо́чування, -ня, с. Замачиваніе.
Кабалик, -ка, м. Безпокойство, хлопоты, кутерьма, суматоха. Cм. калабалик.
Киса, -си, ж.
1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. За кису світ увесь не мирить.
2) Веревочный мѣшокъ.
Підкат, -ту, м. Вырѣзка ниже широкой части прядильнаго гребня.
Потайний, -а́, -е́ Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Тілько скажу подружжю потайному. Пошептом дає козакам потайний наказ. Потайний гріх ще й грішніщий. Потайна лихоманка.
Пробірати, -ра́ю, -єш, сов. в. пробрати, -беру́, -ре́ш, гл.
1) Вырывать, вырвать (часть растеній). Пробрала коноплі.
2) — місто. Очищать, очистить, освободить, приготовить мѣсто. Та пробірайте ж, моя матінко, містечко біля себе, приймайте і пригортайте мене до себе!
Риндзка, -ки, ж. Сычугъ.