Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. догребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Догребать, догресть.
Заплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. заплутати, -таю, -єш, гл. Запутывать, запутать.
Звіди, -дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449.
З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Клюкати, -каю, -єш, гл. 1) Клевать. Якіл сів на дуба та й клюка. Мнж. 4. 2) Ниться (о пульсѣ). Вже жили не клюкають. Ном. № 8233. 8) Выпивать, пьянствовать. Клюкнули вже з ранку добри К. ЧР.
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. повієчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.
Поковзтися, -знуся, -нешся, гл. Поскользнуться. Пан капраль поковзлись по крові своїй багровій. Федьк.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Сполохати, -хаю, -єш, гл. = сполошити. Сполохав пташку в вишневім садочку. Левиц. І. Нащо ти її так сполохав? Кв.