Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр.
Ґу́зий, -а, -е = Куций.
Запові́дання, -ня, с. Завѣтъ. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання Господнє занедбали.
Заправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. запра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. запра́влена горі́лка. Водка, приготовленная съ кореньями, травами и пр. Прибудь же, мій милий, в неділю уранці, — заправлю горілки в кришталевій пляшці. 2) Запрашивать, запросить, продавая. Заправив як за батька. 3) Дрессировать, выдрессировать, пріучать, пріучить, упражнять. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. 4) Заряжать, зарядить, приготовлять, приготовить къ стрѣльбѣ. Стрілочки струже да в лучок кладе, а з лучка бере да й заправляє. Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити. 5) Задѣлывать, задѣлать. І ворота того саду кіллями заправив. 6) Вставлять, вставить. Викрутив діяменти і заправив зо скла другі. 7) — но́су. Точить, отточить косу.
Кресатися, -шу́ся, -шешся, гл. Драться, биться. Штирі воли як соколи рогами ся крешуть.
Надурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Надѣлать глупостей, накуролесить.
Помісто, -та, с. = помістя.
Призначати, -ча́ю, -єш, сов. в. призначити, -чу, -чиш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Вони такі маленькі, що їх і не призначиш. 2) Назначать, назначить. П'ять овечат, що їй призначали. Половина літ минає, я щастя не маю, — так то мені Бог призначив.
Прядиво Cм. прядіво.