Бризь! меж. 1) Выражаетъ брызганіе. 2) Трахъ! Я ударив коня, а він бризь об землю.
Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе.
Жолуденька, -ки, ж. = жолудь. Летіла соя в кінець села, упустила жолуденьку: «рости, рости, дубе, тонкий, високий».
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Нахилив вишню, очепірився та їсть.
Поохкати, -каю, -єш, гл. Поохать.
Родитися, -джу́ся, -дишся, гл. Родиться. Ще той не родився, щоб усім догодив людям. Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця.
Тестамент, -ту, м. Духовное завѣщаніе. Не дав зробить і тестаменту, к чортам його на вік послав.
Цибулина, -ни, ж. Луковица. Ум. цибулинка.
Челядний, -а, -е. Слугамъ принадлежащій, свойственный. челядна хижа. Кухня.
Шпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать булавками, шпильками.