Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баналюки, -люк, ж. мн. = банелюки. Фр. Пр. 21.
Гнида, -ди, ж. Зародышъ вши, гнида. Ном. № 1861. Ум. гнидка.
Густи́ти, гущу́, -сти́ш, гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе. Вх. Лем. 406.
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Напундю́читися, -чуся, -чишся, гл. = набундючитися 2.
Окравка, -ки, ж. 1) Кромка, кайма (суконная). Оторвавъ ее отъ края ткани, ею женщины обыкновенно подпоясываются, поэтому окравка — часто женскій поясъ; въ Александр. у. — вязаный женскій поясъ. Картату плахту червоною окравкою підперезали. ЗОЮР. II. 290. 2) Обрѣзокъ. Ум. окравочка. Чуб. III. 395.
Паламарський, -а, -е. Пономарскій.
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Гол. II. 107. Мостила мости жовтими покости. Гол. IV. 409.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Ком. II. 40. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Риштак, -ка, м. 1) Канава для стока воды. Лебед. у. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно. Черк. у. Черниг. у. Мил. 481.