Гарнісінький, -а, -е. Очень хорошій, очень красивый.
Героїчний, -а, -е. Героическій.
Гов! Означаетъ окликъ: ау!
Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала.
Крет, -та, м. = кріт.
Мачу́ла, -ли, ж. 1) Рогожка, мочала. Ми, бач, не бачили й не чули, а плели мачули. Василева борода манулами увита, а смолою улита. 2) об. = маштула. Там такий манула.
Носатий, -а, -е. 1) Носатый, длинноносый. Яка ти носата!
2) Больной сапомъ. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Ум. носатенький.
Сапнути, -ну, -неш, гл. Подуть, потянуть. Сапнуло з печері холодом. З провалля сапнуло чадом.
Спірати, -ра́ю, -єш, сов. в. сперти, зіпру, зіпреш, гл.
1) Опирать, опереть, упирать, упереть.
2) Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Сперло дух. Захватило двухъ, нельзя дышать. У вовка аж дух сперло.
3) Препятствовать, воспрепятствовать, запретить. Іди дочко за Тодіра, я тобі не спераю. То їх батько, жартувати не сперає.
Триніжка, -ки, ж. = триніжок.