Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горо́д 2, -ду, м. 1) Огородъ. Сидить, як качан в городі. Ном. Ум. Горо́́дець, горо́донько, горі́дчик. Левиц. І. 170. Горо́дчик. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. III. 301. Прийди, козаче, к мойому городоньку. Cм. Огород. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 457. Родъ хоровода. Грин. III. 109.
Зарі́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зарівня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Равнять, сравнять. Благородним нашим трупом рови зарівняєм. К. Досв. 179.
Нетямущий, -а, -е. Несмыслящій, непонимающій.
Нечулість, -лости, ж. Безчувственность, нечувствительность.
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть. Вх. Зн. 43.
Підтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. підтикатися, -чуся, -чешся и підіткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Подтыкаться, подоткнуться, подсунуться. Підтикалась, підсмикалась, йду гречки косити, а щоб мені запашіти та й не заросити. Н. п. Шкапові чоботи набув, підтикався, підперезався і пояс цупко підтягнув. Котл. Ен.
Позаколисувати, -сую, -єш, гл. Закачать (многихъ).
Прицабанити, -ню, -ниш, гл. = прицупити. Вх. Лем. 457.  
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Щерть въ выраж. у щерть. Въ уровень съ краями. Брав у щерть, а оддав з наспою.