Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ватажникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть овечьимъ пастухомъ.
За́годя нар. = загоді.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Клунище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоитъ клуня. А на той час Антін гній із клунища возив. Г. Барв. 310.
Линки́й, -а́, -е́ Отсырѣлый, влажный. Мнж. 185. Сіно линке, снопи линкі. Лубен. у.
Милува́тися, -луюся, -єшся, гл. 1) Ласкать другъ друга. Вони собі цілувались, цілувались, милувались. Мет. 25. 2) Любоваться. Знайшла очима свого сина і милувалась ним. Левиц. І. 269. Милувався такою вродливою красою. Мир. ХРВ. 61.
Підпастися, -су́ся, -се́шся, гл. 1) Наѣсться немного, пасясь. 2) Наѣсться немного. Ну, моя дитиночко, підпасись. КС. 1882. IX. 459.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Пустоб'Яка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Канев. у. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу? Мир. ХРВ. 134.