Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Відмикати, -каю, -єш, сов. в. відімкнути, -ну, -неш, гл. Отпирать, отпереть. Одмикай скриню. Прийшов і двері відмикає. Оддай, сину, райські ключі.... відімкнути рай і пекло.
Гри́веник, -ка, м. Гривенникъ, монета въ 10 коп.
Ля́си, -сів, мн. Любезности. ля́си підпуска. Любезничаетъ, заговариваете зубы.
Муро́ваний, -а, -е. Построенный изъ камня или кирпича, каменный. А нащо ж ти мене покидаєш у мурованім замку?
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней.
Понамішувати, -шую, -єш, гл. Намѣшать (во множествѣ). Понамішуй же їсти коровам та свиням.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні.
Розчищати, -шаю, -єш, сов. в. розчистити, -щу, -стиш, гл. Расчищать, расчистить.
Чистюх, -ха, м. Насѣк. Nepa cinerea.