Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Гі I сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
Коминок, -нка, м. 1) Ум. отъ ко́мин 1 и 2. 2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ. Уман. у. Шух. І. 229.
Кружанин, -на, м. Участникъ хороводнаго круга. Грин. III. 105.
Малю́хний, -а, -е. Крошечный, очень маленькій. Левч. 62.
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у.
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Пруні, пруньки́, мн. = тернослив. Шух. І. 109. Желех.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле. О. 1862. VIII. 25.
Уздвір'я, -р'я, с. Мѣсто за дворами, вдоль дворовъ? Повиходили ми на уздвір'є. Г. Барв. 221. Треба ж на моє горе божевільній сові прилетіти на уздвір'є. Кричить, та й кричить. Г. Барв. 237. Я її здалеку на вздвір'ї пізнала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).