Відлізти Cм. відлазити.
Красіти, -сію, -єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино.
Надто́чувати, -чую, -єш, сов. в. надточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Треба розуму надточити, де сила не візьме. 2) Выцѣживать, выцѣдить, выточить часть (жидкости).
Одіп.. Cм. отъ відіпня́ти до відіп'яти.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга.
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить.
Шкінька, -ки, ж. Лошаденка, кляченка. Отакою шкінькою попереду їздив, а тепер!
Шпунтуш, -ша, м. = шпунт.