Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грім, гро́му, м. 1) Громъ. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують. Ном. № 562. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Ном. № 763. Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий. Чуб. V. 235. 2) Раст. Heruiaria glabra L. ЗЮЗО. І. 124. Ум. Гро́мик. Мет. 259.
Задрі́пати, -ся. Cм. задріпувати, -ся.
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Перекупити Cм. перекуповувати.
Пообмощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и обмостити, но во множествѣ.
Попихати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати. Грин. III. 340. 2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. Св. Л. 135. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать. Св. Л. 221.
Ревень, -ню, м. Раст. Rheum.
Спризба, спри́зьба, -би, ж. = приспа. На спризьбі сидить. Лохв. у.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.