Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Зв'я́зка, -зки, ж. Связь. Вх. Лем. 418.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити. Тавр. г.
Подзюбатися, -баюся, -єшся, гл. Поклевать нѣкоторое время. Подзюбався горобець вишень та й полетів. Переносно о людяхъ: пощипать (ягодъ). Підіть у садок, порічків подзюбайтеся. Зміев. у.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Хатник, -ка, м. Домосѣдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка).
Цитринка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цитрина. 2) Раст. Colliar rhamni. Вх. Пч. І. 5.