Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доки́дати 1, -даю, -єш, гл. Добросать.
Живі́сінько нар. 1) Очень живо. 2) Очень быстро. 3) Точь въ точь, какъ разъ такъ. Таки що вздрить, так з його патрет і вчеше; хоть би тобі відро, або свиня, — таки живісінько воно й є. Кв. I. 123.
Заворі́тній, -я, -є. 1) Находящійся за воротами. 2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього. Св. Л. 77.
Зашто́кати, -каю, -єш, гл. 1) Начать говорить «что». 2) Сбить съ толку, поставить въ тупикъ. Я його як заштокав, так він не знав шо й казати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір. Рудч. Ск. II. 208.
Карта, -ти, ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Щог. Паперу пів карти. О. 1861. III. Гул.-Арт. 104. 2) Игральная карта. Балакають, у карти грають, співають. К. В карт грають. Мнж. 133. 4) Билетъ. 5) Письмо. 6) Указъ, предписаніе. Чоловіче біснуватий, нащо жінку продавати? Прийшла мені карта з неба, на податок грошей треба. Гол. Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, ступали до войни. Гол. Ум. картка, карточка.
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Хабарницький, -а, -е. Взяточническій. Шейк.
Хупор, -ра, м. Бугоръ. Міусск. окр.
Шкірений, -а, -е. = шкуратяний.