Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Гурт 2, нар. Много. Употребляется преимущественно съ отрицаніемъ: не. Не гурт у мене грошей: так там який карбованець лишився. Та й дичини було не гурт-то потраплю піймати. Левиц. І. 122.
Допрік, -ку, м. Упрекъ, укоръ. Якими допріками палкими, якими гіркими його дорікала. МВ. ІІ. 144.
Капелія, -лії, ж. Капелла, оркестръ. У містечку Берестечку капелія грала, молодая Бондарівна з хлопцями гуляла. Грин. III. 612.
На́росток, -тка, м. = назімок.
Оточини, -чин, ж. мн. 1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у. 2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.
Утерпіти, -плю, -пиш, гл. Удержаться, утерпѣть. Ой не втерплю — заспіваю. Ном. № 14007. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла. Мет. 256.
Фраїрочка, -ки, ж. Ум. отъ фраїрка.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ. Міусск. окр.