Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Ґаздонька и ґаздачка, -ки, м. Ум. отъ ґазда.
До́вжи́ти, -жу, -жиш, гл. 1) Длить, удлинять. Старе, старе, що само й з міста не зведеться, а ще йому Бог віку довжить. 2) До́вжити. Проходить ра́лом по нивѣ въ длину ея.
Зали́заний, -а, -е. 1) Зализанный. 2) Прилизанный. Вертить лисою зализаною головою перед хлопцями. І. 363.
Затьо́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче.
Кіска, -ки, ж. Ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. 2) Ножъ изъ куска косы; употребляется какъ обыкновенный ножъ, а иногда служить и вмѣсто бритвы. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько, як у млині. 3) Родъ огорожи изъ хворосту. 4) Въ гуцульскихъ хатахъ вѣшаютъ, въ видѣ украшенія подъ образами соединенные попарно початки кукурузы, для чего покрывающіе ихъ листья сплетаются въ кіску. 5) Родъ вышивки.
Ледя́нка, -ки, ж. = ледівка. Вписавсь в купці, ямлив товар: ледянку-сіль і добру кримку, мед, віск...
Підлити Cм. підливати.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Сивіти, -вію, -єш, гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало.