Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ди́бка 1, -ки, ж. 1) Ножка у стола. 2) Подставка подъ что-нибудь. 3) мн. ум. отъ диби.
Заходыты 2, -джу, -дышъ, гл. 1) Начать ходить, приняться ходить, заходить. Вставь и заходывъ по хати. ходоромъ заходыты. Задрожать, задвигаться. Въ його земля ажъ ходоромъ заходить, И задрижять йіи стовпы-пидпоры. К. Іов. 2) Обносить. Нови чоботи треба заходити по сухому.
Лиса́ня -ні, ж. Голая гора. Желех.
Мизеря́ка, -ки, ж. Мелкія вещи? Хламъ? Бере сакви, висипає з них мизеряку, знаходить гроші в торбинці. О. 1861. XI. Кух. 39.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица). Угор.
Прибігати, -га́ю, -єш, сов. в. прибігти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать. За Зінькою слідком прибігли єї мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. Прибігає вовчик до ополонки. Рудч. Ск. II. 8.  
Придбати Cм. придбавати.
Прорікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проректи, -речу, -че́ш, гл. Изрекать, говорить, сказать. Порано ще, панове громадо, прорікати слово остатнє про Тараса. К. (О. 1861. VI. 28). Не прорік ні слова. Г. Барв. 28. Вдово небого, прорік я слово, чи багато дітей маєш? Чуб. V. 820.
Торопало, -ла, об. 1) = торо́па. 2) Болтунъ, говорунъ. Шейк. Вх. Зн. 70.
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.