Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бровиця, -ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці. КС. 1884. VI. 357.
Вишпурити, -рю, -риш, гл. Выбросить, вышвырнуть. Вх. Лем. 395.
Двійє́, двійя́, с. = Двійло.
Запруча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.
Натужити, -жу, -жиш, гл. Напрягать, натягивать.
Поваб, -бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка... К. ХII. 8. Шкода нашого повабу й залицяння! К. (ЗОЮР. ІІ. 200).
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. ти́чка.
Угрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. угребтися, -буся, -бешся, гл. Зарываться, зарыться, врываться, врыться, прорыться. Бува, як собак нема, у хлів угрібається звір, або й лісу пролама, та в хлів убереться. Ч. Г. В. 1853, стр. 61.
Упричерть нар. = уприщерть. Насипай упричерть. Волч. у.
Ходільник, -ка, м. Ходокъ.