Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баґа, -ґи, ж. Гарь изъ чубука. Вх. Зн. І. Вх. Уг. 252. Cм. мочка 2.
Бузковий, -а, -е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. І. 75).
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Грин. ІІ. 73. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. Ном. № 4284. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш. Г. Арт. (О. 1861. III. 112).
Гаїр, -ру, м. = татарак. = гав'яр.
Гінтяй, -тяя, м. = гультяй. Гол. І. 48.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин. Мнж. 481.
Підтяти Cм. підтинати.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Розбишацтво, -ва, с. Разбойничество.
Стик, -ка, м. = істик. Гол. Н. 562.