Джерма́ла, -ма́л, ж. мн. Щипчики, которыми чабаны вычищаютъ червей у овецъ. Чабани мусять за сим пильнувати: черву витягають джермалами, засипають ранку синім каменем і мажуть дьогтем, щоб муха не сідала.
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками.
Зрослий, -а, -е. Выросшій.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. 3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду.
Кось-кось! меж. Зовъ лошади: кось, косъ, косъ!
Оклеїна ж. Брусья, надѣваемые на копили в саняхъ и соединяющіе полозья.
Очерт, -ту, м. Кругъ. очертом, очертою. Кругомъ, въ кружекъ. Очертом сідали, срібло й злато на три части паювали. Дума. Очертами сідали, пили да гуляли.
Поблизько нар. = поблизу.
Побоєць, -йця, м. Ум. отъ побій.
Шустелина, -ни, ж. Бѣлье, одежда? Послі давай з її хребта усю шустелину здіймати. І се, каже, наше, і се наше.