Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Васаг, -га, м. Чумацкій возъ. Св. Л. 187.
Завища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Завизжать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу. Федьк.
Подотісувати, -сую, -єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Попочванитися, -нюся, -нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже. Лебед. у.
Росквашувати, -шую, -єш, сов. в. росквасити, -шу, -сиш, гл. 1) Растворять, растворить тѣсто. 2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило. 3)губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці. Ном. № 2378. 4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить. Ном. № 6576.
Утямити, -млю, -миш, гл. Сообразить, понять. Не втямив з ляку, де б сховався. Гліб. Ви роскажіть мені, з чого і як скоїлось ваше лихо, — нехай я усю подрібницю втямлю. МВ. (КС. 1902. X. 150).