Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком.
Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують?
Обривати, -ва́ю, -єш, сов. в. обірвати, -рву, -веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Позаплутувати, -тую, -єш, гл. Запутать (во множествѣ).
Полотенко, -ка, с.
1) Ум. отъ полотно.
2) Полотно для сита. В'язка личаних полотенків на решета.
3) = полотенце 3.
Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости.
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання.
Сотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Занимать должность сотника.
Спудей, -дея, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? Я ще спудеїв трохи попошколю.
Тетерка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.