Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Гурто́м, нар. 1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом затівали. Шевч. 61. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. 2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.
Двойле́зний, -а, -е. Съ двумя лезвіями. Черниг. г.
Зненавидіти, -джу, -диш, гл. Возненавидѣть. Рудч. Ск. І. 138. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа. Мл. л. сб. 236.
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Петельгузий, -а, -е. Ковыляющій ногами.
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Розстряватися, -ряюся, -єшся, сов. в. розстрятися, -нуся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Грин. III. 69. Душа з тілом розстрявалася. Харьк. г. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися. Ном. № 8783.
Сваненько, сванечко, -ка, м. Ум. отъ сват.
Семилітка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Грин. III. 83. Стрів дівку семилітку. Чуб. V. 1190.