Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. Міусск. окр. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить. Харьк. г.
Доко́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. докопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докапываться, докопаться. Силою води не докопаєшся. Ном. № 1088.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью. Угор.
Жасми́н, -ну, м. Жасминъ, Philadelphus coronarius L. ЗЮЗО. І. 131. Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину. Левиц. Пов. 20.
Національний, -а, -е. Національный. Наші вельможні предки... не вхопили своєї національної тропи. К. ХП. 116. Се вже був не кобзарь, а національний пророк. К. ХП. 115. Національний гимн. К. Бай. 158. Національний убір. Левиц. Пов. 202.
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Перепинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. перепинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Преграждаться, преградиться. 2) Прекращаться, прекратиться, прерываться, прерваться.
Підлепний, -а, -е. 1) = підлепливий. Рк. Левиц. 2) підле́пне шило. Шило для обшивки подошвъ и стелекъ. Вас. 161.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Скиндячка, -ки, ж. = скиндяк. Пов'яжу на голову червону скиндячку. Кв.