Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Кабашний, -а, -е. Кабацкій. Гей, каже, ти, шинкарко молода, ти Насте кабашна.
Кадриль, -лі, ж. Кадриль. Боярин насилу розігнав гурт, щоб поставити молодих до першої кадрилі.
Коток, -тка, м. 1) Ум. отъ кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. 2) Колыбельная пѣсня. Над колискою котка виспівувати. . Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. 3) Катокъ. 4) Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ ухватъ, чтобы легче было вынимать изъ печи горшки. 5) = котючка. 6) мн. котки. Раст. Trifolium arvense L. Ум. коточок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка.
Наскрізь нар. Насквозь. А сей списом наскрізь пробив і до землі врага пришив.
Поворкувати, -ку́ю, -єш, гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм.
Погрузити, -жу, -зиш, гл. = згрузити. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь.
Прилопотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прибѣжать.
Пришта, -ти, ж. = причта. Була й нам пришта.
Прищикнути, -ну́, -неш, гл. Прищемить. Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть.
