Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ватерка, -ки, ж. Ум. отъ ватра.
Дотяга́тися II, -га́юся, -єшся, гл. 1) Дотягаться, тянуть, тащить до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Тягав на собі важке та й дотягався, що тепер лежить. Харьк. у. Він усе їх (гроші з гамана) тягав і дотягався, шо коло їх і вмер. Грин. I. 88. 2) Дотаскаться.  
Кілки, кілко, мѣст. = кільки, кілько.
Повнобокий, -а, -е. Съ выпуклыми боками. І все те (товар), знаєте, викохане таке, повнобоке. Сим. 211.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Ринявий, -а, -е. Струпистый, шелудивый. Вх. Лем. 460.
Христосання, -ня, с. Христосованіе. Полт. г.
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.