404 error!

Духну́ти Cм. духати.

Жебрани́на, -ни, ж. 1) Нищенствованіе, выпрашиваніе. 2) Милостыня. Желех.

Заде́рти Cм. задирати.

Зложити, -жу́, -жиш, гл. = скласти. Зов'ю я віночка й а в штирі грядочки, зложу на головку. Чуб. III. 121. Аж його гречка стоїть у стіжку зложена. Рудч. Ск. II. 208. руки зложити. Умереть. Г. Барв. 95. Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу. Чуб. V. 232. неславу зложити на кого. Обезславить. На мене неславу зложили. Гол. IV. 459. кожух зложити. Сшить шубу. Нічим гаразд заплатить кравцям, щоб там свитину або кожух зложили. Сим. 199.

Коник, -ка, м. Ум. отъ кінь. 1) Лошадка. Під явором коник стоїть, на нім козак молоденький. Мет. 2) Насѣк. Кузнечикъ, Locusta. Вх. Пч. І. 6. В траві ворушився і тріщав цілий мир коників і всяких кузок. Левиц. Пов. 97. 3) Пряникъ или глиняная игрушка въ формѣ коня. І внучатам із клуночка гостинці виймала... А Карпові соловейка та коників пару. Шевч. 112. 4) мн. Родъ узора для вышивокъ на рубашкахъ. Гол. Од. 73, 5) Конская голова, выдѣлываемая какъ украшеніе разныхъ предметовъ, напр., рукояти гуцульскаго ке́лифа. Шух. І. 275. стіл на кониках. Столъ на ножкахъ съ украшеніемъ въ видѣ конской головы? Сим. 227. 6) Часть гончарнаго круга: деревянная дощечка, прибитая однимъ концомъ къ скамьѣ, съ выемкой на другомъ концѣ, въ которую входить веретено. Вас. 179. 7) Пластинка, вертикально стоящая на каждомъ изъ четырехъ концовъ креста витушки, съ загнутыми концами; на ко́ники надѣвается пряжа. Чуб. VII. 410. Вас. 202. 8) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 9) Часть начиння. Cм. начиння 3. 10) мн. сорочі коники. Раст. Delphinium consolida. Вх. Пч. І. 10.

Лини́на, -ни, ж. 1) = лин. Ой ви, рибалочки, ой ви, молодії, та поймайте мені риби линини. Чуб. V. 1072 2) Мясо линя. Нема над рибу линину. Ном. № 7522. Ум. лини́нка. Просить вона на вечеру і рибку лининку. Чуб. V. 50.

Опроче нар. 1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких. О. 1861. XI. 9. 2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.

Пранець, -нця, м. Чаще употреб. во мн. ч. пранці. Сифилисъ. Мил. М. 88. Хай тобі на язиці сядуть... пранці. (Ном. № 3717). — ругательство, также какъ и въ слѣдующей фразѣ: Іди ж куди хоч, пранець тебе бери. Кролев. у.

Прогуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять. Чуб. V. 542. 2) Прокутить (деньги, имущество). А чи гуляв, не гуляв, сто червінців прогуляв. Чуб. V. 796. Прокутить извѣстное время. Та вже ж люде в полі поорали, ми з тобою в корчмі прогуляли. Рудч. Чп. 223.

Шолуді, -дів, м. Парши, струпья на головѣ. Аби голова, а шолуді будуть. Ном. № 5428.