Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ. Харьк. у. О. 1862. IX. 66.
Гу́льма́ нар. употребляемое тавтологически для усиленія значенія гуляти. Оттак цілісінький день гульма гуляє. Лубен. у.
Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.
Жидова́, -ви́, ж. соб. Евреи. Стала жидова ліси рубати, Христа шукати. Чуб. ІІІ. 343.
Загойда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Закачаться. Золоті сережки загойдались. Левиц. Пов. 180.
Кишнути Cм. кишкати.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Підсковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. А я трохи не захитався, трохи не підсковзнувсь на стежці. К. Псал. 166.
Семиліток, -тка, об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Грин. II. 269, 344. Найменший брат семиліток. Чуб. II. 167. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Г. Барв. 462. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку. Грин. III. 313.
Урублити, -блю, -лиш, гл. Нажать рублемъ. Врубли добре снопи.