Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бута, -ти, ж. Гордость, высокомѣріе, спесь. Бута хоче прута. Фр. Пр. 130.
Вершок, -шка, м. 1) Ум. отъ верх. 2) Дно шапки съ наружной стороны. 3) Верхняя часть очіпка. КС. 1893. XII. 449. Вас. 191. 4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ. Шух. І. 276. 5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки. 6) Вершокъ. Лисина у шість вершків. Ном. № 13942. 7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Г. Барв. 356. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Джума́к, -ка́, м. = Чумак. Чуб. І. 178.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Грин. II. 337. Його житло засипле з неба сірка. К. Іов. 40. Поховали. Засипали домовину. Г. Барв. 208. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Рудч. Ск. II. 166. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. Мнж. 120. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку. Ном. № 12894.
Об'юшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облить кровью. Як ударив лев у камінь, — кохті позлізали... Заревів лев, підняв лапи, лапи об'юшило. Рудан. І. 75.
Хата, -ти, ж. Домъ, изба, хижина. Моя хата з краю, я нічого не знаю. Васильк. у. Чи се тая удівонька, що на розі хата? Чуб. різана хата. Хата, сложенная изъ бревенъ, перерѣзанныхъ по длинѣ надвое. Шух. І. 89. хата без штані́в. Не имѣющая сѣней. Вас. 195. Въ Подоліи хатою называютъ иногда могилу, а домъ тогда куріне́м. Хати наші на цвинтарі, а вас просю до куріня. О. 1861. XI. Св. 52. Отсюда вѣроятно: тут тобі́ й хата! Тутъ тебѣ и смерть, тутъ тебѣ и конецъ. Ном. № 273. дядькова хата. Тюрьма. А шо ж мені буде, як ударю таку паню по вуху? То ще доведеться жити у «дядьковій хаті». Грин. І. 112. держатися хати. Cм. держатися. Ум. хатка, хатонька. Грин. ІІІ. 234. хаточка. Хатки біленькі виглядають. Шевч. 407. Хаточки поховались у біленькі садки. МВ. І. 106.
Цвітущий, -а, -е. Цвѣтущій. Кораблі стоять, мов ті маки цвітущі. Федьк.
Челядинонька, -ки, ж. Ум. отъ челядина.
Черпак, -ка, м. 1) Черпакъ на длинной палкѣ или ведро съ короткой ручкой, вверхъ стоящей, для набиранія воды. МУК. 1. 44. Шух. І. 250, 251. Ось черпак з водою. Драг. 37. 2) Родъ ковша для поливанія ризей (Cм. ризи). Шух. І. 179. 3) = фатка = хватка. Вх. Пч. II. 23. Подобный-же, но нѣсколько отлично устроенный рыболовный снарядъ. Вх. Пч. II. 24.