Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Духове́нство, -ва, с. Духовенство. Левиц. КС. 6.
Золотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. Полинула, заспівала ти, золотокрила (муза). Шевч. 619.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою. Грин. II. 99.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. МВ. (О. 1862. III. 60). Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач. МВ. (О. 1862. III. 47).
Нерозвитний, -а, -е. Не развившійся, не распустившійся. Іно жаль мені на отця свого: оженив мене малолітнього, нерозумного, нерозвитного. Грин. III. 335.
Пацикілок, -лка, м. Небольшой колъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Порозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. = порозумнішати. Де вже він порозуміє, коли тепер дурний. Камен. у.
Посідки, -док, ж. = посиденьки. піти на посідки. Пойти посидѣть къ кому. Пішла жінка на посідки, а діти дома були. Камен. у.
Свердло, -ла, с. = свердел. Чуб. VI. 405. Ум. свердельце. Мнж. 137.
Ткати, тчу, тчеш, гл. Ткать. Вона плахти ткала. Ном. № 2541. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть. Ном. № 10274.