Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Гребена́тий, -а, -е. Имѣющій гребень. Кури білі, чорні, гребенаті. Мил. М. 51.
Заполоска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) О парусахъ: обвиснуть, опасть. Вітер стих, то й паруси заполоскали. Херс. г. 2) Cм. заполіскувати.
Карвасарь, -рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. Котл. Ен., также и словарь къ ней.
Кватиронька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
Контуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Ми ж контуємось із своїх ручок та з пучок. Г. Барв. 438.
Поярковий, -а, -е. Поярковый, изъ шерсти молодыхъ ягнятъ. Здорові пояркові брилі. О. 1862. IX. 62.
Снажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загорюй снажно та й їж смашно. Ном. № 9967.
Ступак, -ка, м. 1) Конная мельница. 2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чуб. II. 322. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. К. ЧР. 150. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними. К. МБ. XI. 143. 3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Міусск. окр. Ум. ступачо́к. Кінь-ступачок. Чуб. III. 183.
Умикати, -каю, -єш, сов. в. умкнути, -кну, -неш, гл. Убѣгать, убѣжать, уходить, уйти, удрать. Ставайте отам, бо тудою вовк умикатиме. Волын. г. Тоді хоч умикай із хати. О. 1861. ІІІ. 87. Та й з хати сам умкнув. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82).