Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться.
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот.
Мсти́ти, мщу, мстиш, гл. Мстить. Встрѣчено въ фальсифицированной исторической пѣснѣ: Вовкулакам, кателикам, мстючи зраду здала.
Надава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. нада́тися, -да́мся, -си́ся (до чо́го), гл. Идти къ чему, быть годнымъ для чего.
Надо́бно нар. Красиво, прелестно.
Підойма, -ми, ж. 1) Рычагъ. 2) Подставка, служащая для поддержанія дышла, чтобы оно не падало на землю. 3) Снарядъ въ мельницѣ, которымъ подымается кобилиця, а съ нею и веретено съ верхнимъ жерновомъ. Cм. підньом. 4) Раст.: а) Geranium plenum. б) Geum montanum. в) Tormentilla erecta. г) — челядинська. Sanicula europaea.
Побілка, -ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея.
Споритися 2, -рюся, -ришся, гл.
1) Спорить. Спориться як за батьківщину.
2) Воли споряться. Не парные волы несогласно идутъ въ парѣ.
Хазяйство, -ва, с.
1) Хозяйство. Мірошник мав хороший млин, — в хазяйстві не аби що він.
2) соб. Хозяева. Далі почали усе білш, усе білш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пійшли до волости. Ум. хазяйствечко. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу. Мав собі домочок і садочок, і город, — невеличке та хороше хазяйствечко.
Шкилити, -лю, -лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шпилить цілий ранок з баби.