Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Відступ, -пу, м. Отступленіе.
Градобо́їця, -ці, ж. Побитый градомъ хлѣбъ.
Жо́вто нар. Желто. Сади роскішні, доріжки помеж деревом ніби жовто помальовані. Голова морочиться, в очах мені жовто.
Макове́ць, -вця, м. = маковинець? Мак? Ой на горі мак, на долині мак, на горі маковець.
Облук, -ка, м.
1) Согнутый пруть, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). 225.
2) Лука сѣдла.
Повійниця, -ці, ж. Потаскуха. Чи не з повійницею бува якою спізнався.
Пустісінько нар. Совершенно пусто.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами.
Тупорилий, -а, -е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази.