Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викопувати, -пую, -єш, сов. в. викопати, -паю, -єш, гл. Вырывать, вырыть, выкапывать, выкопать. Глибокую яму викопали. Мет. 99. Ликом пастернаку не викопаєш. Ном. № 5254.
Гадовище, -ща, с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй. Вх. Зн. 9.
Дзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзеленькати. Зміев. у. Новомоск. у.
Лю́дяний, -а, -е. Гуманный, привѣтливый въ обращенія. О. Гервасій... вийшов пан-отцем простим, людяним. Св. Л. 17. 2) Человѣческій, свойственный порядочному человѣку, настоящій. У нього і скотини людяної чорт-ма. У багача і одежа людяна.
Обчорнити, -ню́, -ни́ш, гл. Очернить.
Повиплітати, -та́ю, -єш, гл. Выплесть, шесть, связать (во множествѣ).
Почапати, -паю, -єш, гл. Пойти (старческой походкой).
Приощажати, -жаю, -єш, сов. в. приощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Сберегать, сберечь, приберегать, приберечь. Я приощажала на зіму капусту. Н. Вол. у.
Шпиг, -га, м. 1) Шпіонъ. Черк. у. Шпиг сю пісню пильно слухав. Мкр. Н. 11. 2) Костный мозгъ.
Шпилястий, -а, -е. Холмистый.