Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Княгня, -ня́ти, с. = княжя́. А в танці ходить княгня Іванко, на головойці сокола носить, в правій ручейці коничка водить. АД. І. 36.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона. Черниг. г.
Лове́ць, -вця́, м. 1) Ловець, охотникъ. На ловця і звір біжить. Ном. № 9940. 2) Садовничье орудіе для сниманія фруктовъ съ дерева. Ум. ловчик.
Осика, -ки, ж. Осина, Populus tremula. Осика проклята, бо на осиці повісивсь Юда. Чуб. І. 76. Ум. осичка.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. Макс. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами. Мет. 95.
Приправка, -ки, ж. Ум. отъ приправа.
Смолянка, -ки, ж. 1) = мазанка 4. Вх. Зн. 64. 2) Раст. Viscaria vulgaris (Lychnis Viscaria L.). ЗЮЗО. 127. Ум. смоля́ночка.
Удовольняти, -няю, -єш, сов. в. удовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворять, удовлетворить. Не вдовольнили (чимсь) Охрєма. Рудч. Ск. І. 75. Коло Дідони терся, м'явся, її щоб тільки вдовольнить. Котл. Ен. І. 23.