Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зги́бти, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.
Змулювати, -люю, -єш, сов. в. зму́лити, -лю, -лиш и зму́ляти, -ляю, -єш, гл. Натирать, натереть, надавить.
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Нікудою нар. Некуда, нѣтъ пути (употребляется только, когда говорится о дорогі). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою. Рудч. Ск. II. 97.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Понакривати, -ва́ю, -єш, гл. Накрыть (во множествѣ). Я понаварював, понапікав, а вони прийшли, повиїдали, листочками понакривали та й пішли. Чуб. III. 73.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Розгледжувати, -джую, -єш, сов. в. розгледіти, -джу, -диш, гл. = розглядати, розглядіти.
Снозити, -жу́, -зи́ш, гл. Придѣлывать сно́зи.