Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Звиш нар. Выше; свыше.
Калап, -па, м. Черная шляпа съ низкимъ круглымъ верхомъ и широкими полями, загнутыми внизъ. Угор. Гол. Од. 79. Лем мене спізнала моя фраєрочка, що мі закладам за калап пірочка. Гол.
Монархи́ня, -ні, ж. Монархиня. А цариця-монархиня не могла ся втішити, що її діти, яко квіти, казав Ірод побити. Чуб. III. 378.
Нудьгувати, -гую, -єш, гл. = нудитися.
Осідлий, -а, -е. Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.
Ослаба, -би, ж. Ослабленіе. на ослаб, на ослабі. Слабо, непритянутый. Чуб. VII. 416. Ланцюг висить на ослабі. Як держиш на ослаб чепігу, то й вивернеться плуг. Волч. у.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. Н. п. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Екатер. у. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. Екатер. у. З) Крыша, кровля. Шух. І. 92, 116, 117. Вх. Зн. 50. Комори, стайні — усе під побоями. Федьк. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. Чуб. III. 295. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. Гол. І. 22. А як пішов до побою, все військо побідив. Гол. Ум. побоєць. Гол. І. 61.
Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде. Новомоск. у.
Присмачувати, -чую, -єш, сов. в. присмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдабривать, сдобрить. Сядуть за обід, — не присмачений обід їх веселою річчу Грицьковою. Г. Барв. 160.
Ціновий, -а, -е. = циновий. Гол. ІІ. 611. Ціновим ґудзем застебнувся. Котл. Ен. IV. 26.