Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1.
Горща́, -ща́ти, с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Скида́ти горща́. Ставить сухія банки. Ум. Горща́тко.
Єхи́дство, -ва, с. Ехидство.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Неощадність, -ности, ж. Небережливость.
Погано нар.
1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття.
2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Провітрити, -ся. Cм. провітрювати, -ся.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. За невміння деруть реміння. Ум. реміннячко.
Трачувати, -чую, -єш, гл. Распиливать бревно на доски.
Чумацький, -а, -е. 1) Чумацкій, принадлежащій, относящійся къ чумаку. Ой ти, жоно чумацькая, чом не робиш, тільки журишся? Пара волів чумацьких. 2) чумацька дорога, чумацький шлях. Млечный путь.