Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дря́па, -пи, ж. Родъ проволочной неподвижной щетки для расчесыванія объ нее шерсти. Шух. І. 151.
Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані. Екат. ( Залюбовск.).
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять. Грин. III. 24.
Моско́вщина, -ни, ж. 1) = московство. Московщина вкупі з францущиною прибивали його (українське слово) к землі. К. ХП. 16. 2) Московщина. Cм. москівщина.
Пооброблювати, -люю, -єш, гл. = пообробляти.
Примудькатися, -каюся, -єшся, гл.до кого. Собственно: прикоснуться къ шулятамъ (Cм. мудо); употребляется въ значеніи: дать себя оплодотворить кому (о женщинѣ). Вх. Зн. 55.
Прямуватися, -муюся, -єшся, гл. Направляться. О. 1862. II. 30. До пекла напростець прямуйся. Котл. Ен. ІІ. 38.
Ричка, -ки, ж. Коровница, скотница. Чуб. VII. 576. З дійницей ричка виступала. Котл. Ен. IV. 46.
Трибухатий, -а, -е. = трембухатий. Желех.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. Н. П. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. І. 365.