Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гречи́ще, -ща, с. = Гречківка.
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Ком. II. 34. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням. Левиц. І. 332.
Зісхну́ти, -хну, -не́ш, гл. Ссохнуть, засохнуть. В сухар зісхне. Чуб. І. 64.
Клинтух, -ха, м. Пыжъ.
Люб'я́та, -ят, с. мн. Милые. Желех. Мої люб'ята! (обращеніе).
Ошпарити Cм. ошпарювати.
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха. Грин. III. 306.
Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей. О. 1862. II. 62.
Сушениці, -ниць, ж. Сушеные фрукты. Гол. IV. 531. Шух. І. 141.
Тюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. О. 1862. VI. 29. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав. Новомоск. у. 2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного. О. 1862. VI. 42. 3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра. Новомоск. у.