Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Заму́лювати, -люю, -єш, сов. в. заму́лити, -лю, -лиш, гл. Заносить, занести иломъ.
Змисел, -слу, м. Чувство. У чоловіка змисли: очима дивиться, ушима слуха и т. д. Радом. у.
Плавзати, -заю, -єш, гл. = плазувати. О. 1862. IX. 107.
Подужчати, -чаю, -єш, гл. Сдѣлаться сильнѣе, здоровѣе. От як зачала та конячка гризти траву, то й трошки подужчала. Рудч. Ск. II. 16. Слабим, щоб подужчали, давав пить по маленькому кухлику горілки. Стор. МПр. 165.
Посмітник, -ка, м.? Бранное слово. А бодай тобі ...посмітнику ти, сіпуго!... Грин. II. 165.
Потапці, -ців, м. Маленькіе сухарики, которые ѣдятъ съ горячей ухой, также съ медовой сытой. Жигай потапці, впустивши в юшку. Ном. № 11994.
Розмаяти Cм. розмаювати.
Стренадка, -ки, ж. Птица = стерник 2. Вх. Пч. II. 10.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. № 1553. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. МВ. І. 102. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. Сим. 131. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Черк. у. Ум. умець, умочок.