Вал, -лу, м. 1) Валъ, насыпь. Вали поосідали і зрівнялись із землею. 2) Грубыя толстыя нитки изъ пакли. Валом пошитий, вітром підбитий. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна підв'язана валом. 3) Балъ, цилиндръ. У млині вал. Чорти зносять хмари до купи; як знесуть багацько, то качають в вали, оттого дуже гуде на небі. 4) Кучка сѣна, въ которую сгребается покіс. Горну покіс за покосом у вали, а послі в копиці коплю. Ум. валок.
Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Гиряво нар. О стрижкѣ: низко. Гиряво острижено.
Жа́ло́, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. жа́льце́.
Кадивай нар. = куди. Сяноцк. у. въ Галиціи.
Ментре́житися, -жуся, -жишся, гл. Волноваться, бунтоваться. Оттоді то народ почав ментрежитись проти панів.
Оскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. оскубтися, -буся, -бешся, гл. = обскубатися, обскубтися. От всі голуби їдять пшеницю, а один під грушею сам собі надувся та оскубається.
Повпрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (многихъ). Ох вони стали, воли помазали, сірі воли повпрягали.
Псіти, псію, -єш, гл. Жить по собачьи; жить бѣдно, перебиваться.
Роскобіжкати, -каю, -єш, гл. Раздобыть.