Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бджола, -ли, ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть. Чуб. V. 469.
Біжник, -ка, м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Ворота, -ріт, мн. Ворота. Голий іде — вороти вузькі. Ном. № 1473. Части воротъ: стовпи — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворітниці; отъ верхушки одного стовпця до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая перепонка. Харьк. у. (Лобод.). Ум. ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. Бігла чечітка поперед ворітка. Ном. стр. 302, № 429.
За́друге нар. Вторично. Задруге посіяв буряки, бо то кузка, то мороз побив. Черк. у.
За́їди, -дїв, м. мн. 1) Язвинки по угламъ рта. 2) Желтая кожица въ углахъ клюва молодыхъ птицъ. Пташки цвірінькали, роздявляючи червоні роти з жовтими заїдами. Левиц. Пов. 150. 8) Хищеніе, пользованіе чужимъ. А і тогді не без заїдів було: не дали нам за треть года жаловання. ЗОЮР. І. 70. Усюди не без заїдів. Ном. № 10627.
Кукурікати, -каю(-чу), -єш(-чеш), одн. в. кукурікнути, -ну, -неш, гл. = какарікати, какарікнути. Така робота, що удень спить, а вночі кукурікає. Ном. № 10910. Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. Придави півня, щоб кукурікнув. Грин. II. 96.
Маткови́й, -а́, -е́ матковий м'яч, гілка маткова = матка 7. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458.
Отягчати, -ча́ю, -єш, сов. в. отягчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = отяжати, отяжити. Думки так отягчили їй голову. Г. Барв. 521.
Плекачка, -ки, ж. Мамка, кормилица, нянька. Угор.
Полотенечко, -ка, с. Ум. отъ полотно.