Вечірня, -ні, ж. Вечерня. Він на вечірні був і в кадило дув.
Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю.
Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома.
Кушка, -ки, ж. 1) У косцевъ: родъ деревяннаго стакана, въ который вкладывается точильный брусокъ и мусак — кусокъ отточенной стали; сосудъ этотъ имѣетъ вухо, которое затыкается за поясъ косца. такъ называется ведро, въ которомъ лежитъ въ водѣ брусокъ. 2) Носъ (на бурсацкомъ жаргонѣ). А ніс хиба кушка? — У нас кушкою зветься. (Отвѣтъ бурсака).
Оторопатіти, -тію, -єш, гл. Оторопѣть. Як я йому росказав, що там діється, — так він так і оторопатів.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ.
Полювання, -ня, с.
1) Охота. Він мав такий звичай, що як тільки настав ранок, то зараз сіда на коня і где на полювання, бо кохався у полюванні.
2) Періодъ половой горячности у коровы. Ум. полюваннячко.
Пристромити Cм. пристроилювати.
Самоволець, -льця, м. Своевольникъ. Та що лихе життя із тими самовольцями. Бач, які самовольці: самі роблять як знають.