Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'язь, -зі, ж. 1) = в'яз 3. В'язі мало на огудині. Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. О. 1862. І. 59. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в'язя. Грин. III. 528.
Госока́, -ки́, ж. = Осока. Чуб. III. 462.
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.
Колісня, -ні́, ж. 1) = колішня. 2) мн. колісні. Родъ вышивокъ. Kolb. І. 48.
Курбели вбивати. Взбивать облака пыли. Желех. Cм. курделя.
Наглуми́тися Cм. наглумлятися.
Плетка, -ки, ж. Сплетня. Плетка слухань не будеме. Гол. III. 261.
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки. 1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ. Шух. І. 276. 2) Маленькая тарелочка. Вх. Лем. 469. 3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги. Вх. Лем. 469.
Стегевце, -ця, с. Ум. отъ стегно.
Чвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Четвертовать. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй. Борз. у. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Лукаш. 115.