Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю. О. 1862. II. Кух. 65.
Ли́ся, -сі, ж. 1) = лисуна. Желех. 2) Раст. Fulicata atra.
Локтьови́й, -а́, -е́ Локтевой.
Околиця, -ці, ж. 1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Єв. Мр. І. 28. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Чуб. І. 154. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами. Стор. МПр. 73. 2) Околышекъ. Вас. 156. До лиця околиця. Ном. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає. Мет. 377. 3) Огороженное поле. Любеч. 4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички. Чуб. III. 279.
Реготатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Темесити, -шу, -сиш, гл. Догадываться смекать. Угор.
Трудовниця, -ці, ж. Труженица. Вона яка трудовниця! Борз. у.
Умити, -ся. Cм. умивати, -ся.
Штельмах, -ха, м. = стельмах 1. Подольск. г.