Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56, 130.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
За́сідок, -дку, м., Яйцо, пролежавшее нѣкоторое время подъ насѣдкой.
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева) Вх. Лем. 445.
Позавалювати, -люю, -єш, гл. Обрушить (во множествѣ).
Поряду нар. По порядку.
Призвести Cм. призводити.
Приспа, -пи, ж. = призьба. І дід, і баба у неділю на приспі вдвох собі сиділи. Шевч. 100.
Совгнути, -гну, -неш, гл. Двинуть сильно. Совгнули кіньми — як грім на небі. Kolb. І. 110.
Тогочасній, -я, -є. Относящійся къ тому времени, того времени. Схоластичня тогочасня интелліґенція. К. ХП. 116.