Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Гу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Да́кус нар. Немного. Вх. Лем. 408. Ум. Дакусчик. Вх. Уг. 235.
Збагнітува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Втоптать въ грязь; испортить; обезчестить. Збагнітував мою велику славу, ізняв з мене вінець мій осіянний. К. Іов. 41. Нащо я його надіну, щоб збагнітувати одразу? Ну що ж з того, що ми збагнітуємо чоловіка? Ну, завдамо його в Сібір, ну, збагнітуємо його, а потім плати за його подушне, а жінка, діти... Лебед. у.
Калюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать лужи. 2) Пачкать, грязно что либо дѣлать. Вас. 211.
Крупнистий, -а, -е. Зернистый. Вх. Лем. 428.
Пропалий, -а, -е. Пропавшій.
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех. К. Кр. 17.
Стримати Cм. стримувати.
Трудящий, -а, -е. 1) = трудячий. А трудяще, а чепурне, а роботяще. Шевч. Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого. Г. Барв. 173. 2) Трудовой, заработанный трудомъ. Трудяща копійка годує довіку. Ном.