Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Ворок, -ка, м. 1) Мѣшокъ. Питався лях: «Що ти постелив?» — Ворок. — «Чим ти вкрився?» — Воротом. — «Що ти поклав у голови?» — Ворок. — А він уліз у мішок, то постелився і вкрився й під головами, й під ногами, — то все один. Ном. № 1308. 2) Небольшой мѣшочекъ со скошенной нижней частью такъ что внизу только одинъ уголъ, — служить для отдавливанія творога. Ум. ворочок. Мнж. 177. Висів під полом у ворочку сир. Мнж. 81. Йде хазяйка у комору та й тягне чого небудь ворочок. О. 1862. І. 73.
Добрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
На́головок, -вка, м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69.
Обжиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обже́ртися, -ру́ся, -решся, гл. Обжираться, обожраться. Обжерся та й болить живіт. Н. Вол. у.  
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Шквирдявий, -а́, -е́ Бурный. Шквирдява погода.