Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Агаря́нин, -на, м. Магометанинъ, турокъ. Кулишъ.
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
В'язіння, -ня, с. Связываніе сноповъ.
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.
Лінува́ння, -ня, с. Лѣность.
Лу́пати 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. Ном. № 567. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. МВ. (О. 1862. III. 55). Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Ном. № 3640. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші. Греб. 402.
Лю́тер, -тра, м. = лютор. К. МБ. III. 261.
Оситняг, -гу, м. Растеніе = осітняг. Ум. оситняжок. ЗЮЗО. І. 172.
Пуринати, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Мет. 276. Діточки ( = утята) пурнуть. Мет. 157. Cм. пірнати.
Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. Кіев. уу. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую. Kolb. II. 125.