Відпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відпалитися, -люся, -лишся, гл. При степномъ пожарѣ поджигать траву, чтобы вызвать встрѣчный пожаръ и такимъ образомъ прекратить дальнѣйшее распространеніе пламени.
Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається.
Навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. Оце вже навпосля... то ще й його вчу.
Перепостити, -щу, -стиш, гл.
1) Пропостить извѣстное время.
2) Окончить постить.
Пугач, -ча, м. пт. филинъ, Strix bubo. Злетів пугач на могилу та й крикнув він: пугу. Ум. пугаченько. Ой не пугай, пугаченьку, в зеленому байраченьку.
Сірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сіра.
2) Сѣрка къ ушахъ.
Сквира, -ри, ж. = шквиря. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира.
Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу.
Удід, удода, м. = одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує.
Християнство, -ва, с. Христіанство. Як таки християнство мати, та й хліба куска не дати?