Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвохнути, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити. Чуб. III. 19.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый. Харьк.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ. Закр.
Накарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. О глазахъ: сдѣлать карими, нарисовать карими. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой голубе сив, коли б ти ожив... Я б твої крила позолотила, я б твої очиці накарувала, тебе самого намалювала. Бал. 82. Cм. карувати.
Попобити, -б'ю, -єш, гл. Побить, поколотить. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре та й прогнали. Рудч. Ск. II. 161. Дурня попобив. Чуб. ІI. 490.
Роспарювати, -рюю, -єш, сов. в. роспарити, -рю, -риш, гл. Распаривать, распарить. Вас. 163.
Страшенний, -а, -е. Ужасный. Коли ж схопиться страшенний вітер. К. Іов. 5. Ховався страшенний змій. Стор. МПр. 128.