Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блазнити, -ню́, -ни́ш, гл. Соблазнять, вводить въ соблазнъ. Коли блазнить тебе рука твоя, — відотни її. Єв. Мр. IX. 43.
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
Зароблени́на, -ни, ж. Заработанная плата, заработавши деньги. Желех.
Знищіти, -щію, -єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ) Черк. у.
Повінчати, -ча́ю, -єш, гл. Повѣнчать. І світ мені зав'язали, із нелюбом повінчали. Чуб. V. 539.
Угрівок, -вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ. Угор.
Черепинка, -ки, ж. = черепочок. Грин. ІІІ. 365. Г. Барв. 365.
Чистюх, -ха, м. Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27.
Щертовий, -а́, -е́ 1) Насыпанный въ уровень съ краями. У иншій четверти ячменю, то буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім. Полт. г. 2) О землѣ: твердый, тугой. Тут земля щертова, туга, — ореш, а воно плуг тільки при щирці. Конот. у.