Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відросток, -тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ном. № 7139. Ум. відростоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного? Грин. ІІІ. 468.
Загарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, гарцуя.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні. Черк. у.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Кв. II. 17. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. МВ. І. 143. І слова не промовив, не миркнув. Борз. у. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. К. ПС. 90. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця. Лебед. у.
Присилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прислати, -шлю, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Кланяється, каже, пан Запічанський, прислав подарунок. Рудч. Ск. II. 12.
Розбій, -бою, м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій забє. Гол. І. 173.
Синявка, -ки, ж. 1) Стоячая вода, болото, лужа. Вх. Зн. 88, 63. 2) мн. Раст. Knautia arvensis coult. ЗЮЗО. І. 126.
Улелекати, -каю, -єш, гл. Заморить, уморить, умертвить. Змія, звісно, улеле 2кав. Грин. II. 236.
Шипорні, -нів, мн. Родъ игры. Kolb. I. 194.