Верштаб, -бу, м. У овчинниковъ: снарядъ въ видѣ стоящаго одного или двухъ параллельно поставленныхъ шестовъ съ перекладинами, употребляемый для навѣшиванія овчины при ея обработкѣ.
Вільце, -ця, с. = вильце. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Ум. вілечко.
Гнет нар. Вдругъ, сейчасъ, тотчасъ. Гнет стовпами поставали.
Дудуритися, -рюся, -ришся, гл. Топыриться, упираться со страху.
Нікогісінько мѣст. Рѣшительно никто.
Нуждити, -жду, -диш, гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем.
Підняття, -тя́, с. Поднятіе; возвышеніе.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Дніпрове стремя.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря.
Штамет, -ту, м. Родъ шерстяной ткани.