Безвість, -ти, ж. 1) Неизвѣстность. 2) Неизвѣстныя мѣста, невѣдомыя мѣста. Смерте, смерте! іди на ліса, іди на безвість, іди на море. Забіг у безвісти. Щезни, бідо, в безвісти. Знай: пропаде безвістями вся журба. Сила й воля, правда й сила в безвістях пропали.
Добреха́ти, -брешу́, -шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати.
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Квітувати, -ту́ю, -єш, гл. Цвѣсти (о хлѣбныхъ злакахъ). Жито квітує.
Обмахлярувати, -ру́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Обмацувати, -цую, -єш, сов. в. обмацати, -цаю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Він обмацав її скрізь.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили.
Соболевий, -а, -е. Соболиный.
Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Треба понеділкувати, спостити три понеділки.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає.