Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бандуронька, бандурочка, -ки, ж. Ум. отъ бандура.
Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій. 2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Котл. Ен. V. 63. Ум. брикливенький.
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Рудч. Ск. І. 62. Скот вигонила із города. Рудч. Ск. І. 194.
Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Грин. II. 143. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Ном. № 9843. Вигребе із печі жару. Стор. I. 207.
Зажи́рливість, -вости, ж. 1) Прожорливость. 2) Любостяжательность, алчность. Нехай його Бог судить за його зажирливість. Г. Барв. 468.
Нігич нар. Ничего, нисколько. На стіл вона схилившись плаче, нігич одвіту не дає. Алв. 40. По лівий бік Дніпра міста нігич не походять на тогобіцькі. Св. Л. 72.
Підсіяти, -сію, -єш, гл. Посѣять еще немного.
Сторжитися, -жуся, -жишся, гл. = сторгуватися. Так він почув, що в пана хорунженка у винниці брага добра і добре скотини доглядають, приїхав наняти і сторжитись. Кв. II. 55.
Цвіток, -тка, м. = квітка. Ум. цвіточок. Чуб. V. 66.