Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена. Кобел. у.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. Левиц. Пов. 16. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. Мкр. Г. 15. 2)у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. Вх. Зн. 20. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов. АД. І. 246.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Лепі́шник, -ка, м. Раст. Carices. Лв. 97.
Ля́ма, -ми, ж. Лямка, дугообразный деревянный снарядъ, охватывающій грудь, къ нему привязана веревка — повіде́ць — оканчивающаяся чинбуркою. При помощи ля́ми тянутъ лодку, сѣть рыболовную и пр. — люди, иногда волы. Левиц. ПЙО. Сторожевск. В Тилигул до лями. Ном. № 3064. Сюди то ходили запоріжці на заробітки до лями. Стор. II. 202. Ум. лямка. Запрягають у лямку волів, лямують. Стрижевск.
Невиданий, -а, -е. Невиданный. Вижени мені звіря неслиханого й невиданого. Рудч. Ск. І. 44.
Обполіскувати, -кую, -єш, сов. в. обполоскати, -щу, -щеш, гл. Ополаскивать, ополоскать.
Увічливість, -вости, ж. Вѣжливость, привѣтливость, любезность, предупредительность.