Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Черниг. г. Одвичити од горілки. О. 1862. І. 71.
Відробити, -ся. Cм. відробляти, -ся.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Змережування, -ня, с. 1) Испещреніе узоромъ и пр. 2) Расшиваніе мере́жками. 3) Соединеніе мере́жкою двухъ частей рубашки, двухъ кусковъ ткани. Змережування бува: косе, стовпчиками і кругле. ( Залюбовск.).
Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186.
Поодц.. Cм. повідц..
Прикрасити Cм. прикрашати.
Пропрати, -перу, -ре́ш, гл. Простирать. Пропрала на річці аж до вечора.
Простісінько нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69.