Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Натішитися, -шуся, -шишся, гл. Натѣшиться, насладиться. Та нехай же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). От приходять до церкви та й не натішаться. Рудч. Ск. II. 197.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй. Стор. МПр. 35.
Помічниця, -ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.
Порозбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Мнж. 34. Порозбивали з горілкою бочки. ЗОЮР. І. 245. Він би й губи й зуби усім порозбивав. ЗОЮР. І. 95.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Свирка, -ки, ж. Раст. Pinus pilla L. ЗЮЗО. І. 131.
Тиририкання, -ня, с. = тирикання. Шейк.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.