Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать. Левиц. Пов. 226.
Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. Грин. ІІІ. 314. 2) = дріботіти 2. Шух. І. 80.
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Ком. II. 45. Хто вище злізе, — дужче пада. Посл. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. Полт. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Кв. ІІ. 233. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Задери́ка, -ки, об. = задирака.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила. Г. Барв. 484.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ. Вх. Зн. 51.
Розгордитися, -джуся, -дишся, гл. = розгордіти.
Росполошити, -шу́, -шиш, гл. = росполохати. Вх. Лем. 462.
Саморобка, -ки, ж. Самодѣльная вещь. Рк. Левиц.
Шкарадний, -а, -е. Гадкій. Желех.