Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у.. Cм. фіціґорний.
Долупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Окончиться — объ отковыриваніи, отдѣленіи слоевъ или отламываніи чего.
Доплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, -пливу́, -ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.
Дора́, -ри́, ж. = паска. Шух. І. 106, 251.
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли. Стор. МПр. 45.
Лу́шник, -ка, м. = лучник. К. Дз. 179.
Мокра́вник, -ка, м. Раст. Stellaria. Вх. Пч. І. 13.
Присмака, -ки, ж. Чаще во мн. ч. присмаки. 1) Приправа. Н. Вол. у. 2) Лакомство. Кухарі зварили вечерю з доброї страви і напекли усякі присмаки і витребеньки. Стор. МПр. 146.
П'яницюга, -ги, об. = п'янюга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. МПр. 59. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.