Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буйволів, -лова, -ве Принадлежащій буйволу.
Ду-ду! Припѣвъ въ пѣснѣ. Сидить голубца і нарікає, лихого орла проклинає; що через нього пари не має: «ой ду-ду, ду-ду, як же я буду?» Н. п. Ду-ду-ду, ду-ду-ду, вродилася на біду. Н. п.
Зару́чини, -чин, ж. мн. Обрученіе. О. 1862. IV. 6. МУЕ. III. 74. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 127.
Зашкваркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл.; зашкварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть на огнѣ.
Кльока, -ки, ж. = квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче. Шух. І. 238.
Насіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. насісти, нася́ду, -деш, гл. 1) Насѣдать, насѣсть, садиться, сѣсть на что. Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали. КС. 1882. XII. 502. 2) Налегать, налечь, притѣснять, притѣснить. Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого. Ном. № 1084. Покинь... горілку пити; се на тебе й нудьга з похмілля насідає. О. 1862. VII. 45.
Ошанування, -ня, с. Почтеніе. Моє вшанування, ясновельможний грапе! Рудч. Ск. II. 203.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Побочкати, -ка́ю, -єш, гл. Поцѣловать. Єдно личко побочкала, а в другоє укусила. Гол. III. 67.
Роскоренитися, -ню́ся, -нишся, гл. Разростись, распространиться, размножиться. КС. 1883. III. 670. Перед вікнами роскоренився широкий кущ бузку. Левиц. І. 1. 72. Рід... роскоренився великий та дужий. Мир. ХРВ. 120. Я бачив, як дурний роскоренився, то я прокляв його оселю марну. К. Іов. 11.