Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Ум. ворі(о)женько.
Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Камен. у.
Доско́чистий, -а, -е. Живой, веселый (о музыкѣ). А ну йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.
Зага́льник, -ка, м. Общее мѣсто (въ рѣчи), банальная фраза. Желех.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ. Желех.
Схоплювати, -плюю, -єш, сов. в. схопити, -плю́, -пиш, гл. Схватывать, схватить. І день іде, і ніч іде, і голову схопивши в руки, дивуєшся — чому не йде апостол правди і науки. Шевч. Мене трястя схопила та трясе. Левиц. І. 240.
Тахля, -лі, ж. 1) Оконное стекло. В деяких вікнах зовсім не було тахоль. 2) Плита. Ум. тахелька.
Трісочок, -чку, м. Щепочки и сухія вѣточки для растопки. Запалила Марусенька дрібненьким трісочком. Гол. IV. 468. Cм. трусок.
Тюті, тютіньки, тютічки, тютьки, меж. для призыва куръ: цыпъ, цыпочки. Лохв. у.