Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Зази́в, -ву, м. Зазывъ, приглашеніе.
Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
Навпро́ти́ нар. 1) Противъ, напротивъ. Ісус сів навпроти скарбони. 2) навпро́ти но́чі. Предъ наступленіемъ ночи. 3) навпро́ти їхати, йти. Ѣхать, идти на встрѣчу. Іде навпроти його чоловік конячкою. Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його.
Низовий, -а, -е. 1) Расположенный по нижнему теченію рѣки.
2) = низовка. У Кухаренка: Юго-западный вѣтеръ. Низовий вітер відки не повійне, то самим долом котиться.
Пообшивати, -ваю, -єш, гл. Обшить (во множествѣ).
Примотатися, -та́юся, -єшся, гл. Прибрести, придти. Ходив, блудив молодий козак по річці по Дону, пришатався, примотався ік самому Дунаю.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Руйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разрушаться, уничтожаться, разоряться.
Унятливо нар. Внимательно. З Чайченком Пилипиха поводилася звичайненько, унятливо, тільки як з чужим-чужісеньким чоловіком.