Змогти, зможу, -жеш, гл. 1) Смочь, быть въ состояніи. Бо ти будеш сварити, а я ся журити, то не зможу, молоденька, по світі ходити. А вже мені старенькому без коня пропадати, не зможу я по степах чвалати. Не зміг одвести очей од молодої. Коли хочеш, зможеш мене очистити. 2) Одолѣть. Божевілля-кохання змогло безщасну. Два дні не спить і сон його не зможе.
Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. На що люба любувала?
Приглежуватися, -жуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Як почне приглежуваться до тебе або прислухаться, поки то пізна або почує.
Ревизія, -зії, ж.
1) Ревизія.
2) Народная перепись. Хлопця у ревизію записали.
Управляти, -ляю, -єш, сов. в. управити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить, вдѣлать. Вподовж стіни управлена.... рулка. 2) Покончить, сдѣлать, убрать. Коситься легко.... за день і управили ті п'ятдесят, чи шо, десятин. 3) — до чого, у що́. Обучать, обучить чему. Наші хлібороби не дуже квапляться дітей своїх у ремество вправляти.
Хабуз, -зу, м.
1) Грубыя сорныя травы.
2) = хабаз.
Ходенько, -ка, м. Ум. отъ хід.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав.
Шклянка, -ки, ж. = склянка. Не шклянка, не розіб'юся. Треба налити шклянку води і поставити її на вікні. Випив шклянку вина.
Щибати, -ба́ю, -єш, гл. = лоптати.