Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бушувати, -шую, -єш, гл. 1) Бушевать. Не буйнії вітри в темнім лузі бушували. Дума. 2) Оковывать (колеса). Бушовані колеса.
Ґура́льня, -ні, ж. Водочный заводь.
Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Дру́гий, -а, -е. 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. Кв. II. 296. В місті добре тілько кому небудь калач купувати. а не що друге. Ном. № 10484. 2) Второй. Уже й другого сина діждали собі. Харьк. дру́гого дня. На другой день. Камен. у.
Лакований, -а, -е. Лакированный. Херс. у.
Муде́рний, муде́рський, -а, -е. Искусный. Желех. Вх. Зн. 38.
Поганитися, -нюся, -нишся, гл. Пачкаться, оскверняться. Давай наввипередки: хто кого випереде, то того й буде паня, — Я не хочу з тобою поганитися, — лучче хай побіжить мій синок. Грин. І. 218.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Пооблямовувати, -вую, -єш, гл. Окаймить (во множествѣ).
Чернити, -ню́, -ниш, гл. = чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину. Чуб. V. 70.