Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Доплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, -пливу́, -ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.
Звиш нар. Выше; свыше.
На́рік нар. На будущій годъ. Бог його знає, що нарік буде. Камен. у.
Перелюбки, -бок, ж. мн. = перелюб. — з ким зчиняти. Творить съ кѣмъ прелюбодѣяніе. К. Бай. 75.
Повидавлювати, -люю, -єш, гл. 1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало. Мнж. 144. 2) Передавить (многихъ).
Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.
Терпибіда, -ди, ж. Раст. Ranunculus acris. Вх. Пч. I. 12.
Чернити, -ню́, -ниш, гл. = чорни́ти. Ти, негідний сину, черниш мою дитину. Чуб. V. 70.
Шишкобгальниця, -ці, ж. Дѣлающая шишки 3. Мил. 149.