Запері́зувати, -зую, -єш, сов. в. запереза́ти, -жу́, -же́ш, гл. Опоясывать, опоясать.
Зоставатися, -таю́ся, -є́шся, сов. в. зостатися, -нуся, -нешся, гл. = зіставатися, зістатися. То був волом, а то не хочеш зостатися конем. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь.
Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Облудниця, -ці, ж. Лицемѣрка, притворщица.
Обтинач, -ча, м. Кузнечный ножъ для обсѣканія копытъ, обсѣчка.
Обчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать. Ой у полі криниченька обчарованая.
Ожеледиця, -ці, о́желедь, -ді, ж. Гололедица. Упала ожеледиця. Вночі і ожеледь і мряка, і сніг, і холод. Було то в-осени вже пізно; великий холод був, вітри шуміли різно і била ожеледь, і сніг ішов либонь.
Окацубнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть, замерзнуть.
Сопокій, -кого, м. = супокій. За дурною головою нема ногам сопокою.
Тулитися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій.