Баби́сько, -ка, с. Ув. отъ ба́ба.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Обваливаться, обвалиться.
2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали.
Порозсупонюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсупонитися, но во множествѣ.
Почорнявий, -а, -е. Черноватый, смугловатый.
Рибина, -ни, ж. Одна рыба. Не піймали ані однісінької рибини. Ум. рибинка.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
Стовбун, -на, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною. Нате й мій стовбун, щоб і я там був.