Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихоруватися, -руюся, -єшся, гл. Выздоровѣть, оправиться послѣ продолжительной болѣзни. Хоруй, мила, Бог з тобою, як ся вихоруєш, оженюсь з тобою. Гол. І. 105.
Госпо́да, -ди, ж. Домъ и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Рудч. Ск. І. 192. Покинув матір і господу. Шевч. 525. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Чуб. V. 151. Ум. Госпо́донька.
Двійне́сенький, -а, -е., Ум. отъ двійний. Як проїхав козаченько да повз ворота, ворітечка двійнесенькі, роздвойтеся. Чуб. V. 776.
Зали́чки, -чок, ж. мн. Шелевочная обивка стѣнъ, сложенныхъ изъ бревенъ. Залички поробив добрі. Н. Вол. у.
Ігранка, -ки, ж. Игра. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Листо́чок, -чка, м. Ум. отъ лист.
Натинати, -на́ю, -єш, сов. в. натяти, -тну, -не́ш, гл. Нарубливать, нарубить, нарѣзывать, нарѣзать.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Хмаронька, хмарочка, -ки, ж. Ум. отъ хмарка.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.