Боїще, -ща, с.
1) Битва, бой. Хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем навтішаєшся. Івась кидає свої боїща та руйнування.
2) Мѣсто битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов'яне боїще. Или здѣсь просто = тік? Cм. боїсько.
Засту́па, -пи, ж. Защита.
Зоружити, -жу, -жи́ш, гл. Соорудить. Уже зоружили зруб. Зоружив чобота.
Капама, -ми, ж. Родъ греческаго пирожнаго.
Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Перша жінка в мене була добра людина. Якась людина. Не годиться потягаться на людину. З його вийде людина. Ум. людинка.
Підструмент, -ту, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ параллельныхъ брусковъ, лежащихъ на особой подставкѣ, на нихъ покоится ва́льниця, на которой вращается шипъ вала. підструме́нтів двѣ пары: снаружи и внутри мельницы.
Підтитарій, -рія, м. = підтитарний.
Уїжно нар. Сытно, досыта. Хоч не в'гжно, так у ліжко.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.
Халява, -ви, ж.
1) Голенище. Видно пана по халявах.
2) Развратная женщина. Пійди лиш ти к чортам плюгава, невірна, пакосна халява.
8) з губи халяву робити. Врать, обѣщать и не сдержать слова. Не годиться халяву з губи робити. роспустив мо́рду як халяву. Слишкомъ много говоритъ.
4) Халявки смалити, присмалювати, пекти. Ухаживать за кѣмъ. Та й ти там халявки попік? Ум. халявка. Ув. халявище.