Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Якого прасунка ждатимеш. Не жди свого миленького із чужого краю. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Час не жде на нас.
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Здоби́чний, -а, -е. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине.
Каскет, -та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить.
Погрібач, -ча, м. Кочерга.
Поляченько, -ка, м. Ум. отъ поляк.
Пузирь, -ря́, м. Пузырь.
Скитник, -ка, м. Скитникъ. Колись, кажуть, скитники були такі, що спасались.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя.
Чубанина, -ни, ж. Первоначально: тасканіе другъ друга за волоси, а затѣмъ и вообще драка. Велика була чубанина навкулачках.