Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти.
Дошкребти́, -бу́, -бе́ш, гл. и пр. = доскребти и пр.
Дяконча́, -ча́ти, с. Ребенокъ діакона. Ум. дяконча́тко, дяконча́точко.
Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Їх хвала жалила як гостра кропива.
Жда́ний, -а, -е. Ожидаемый. На жданого гостя багато треба.
Начикрижити, -жу, -жиш, гл. Нарѣзать, накромсать.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся.
Перелітувати I, -тую, -єш, гл. = перелітати.
Придути, -ду́ю, -єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою.
Ходонько, -ка, ж. Ум. отъ хід.