Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барки, -ків, м. мн. 1) Плечи. 2) взяти за барки. Взять за грудь (во время драки).
Виказ, -зу, м. Обнаруженіе; донесеніе, доносъ. Пилку вже через виказ найдено, — хлопець виказав. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Вискрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ідуть воли, ідуть вози вискрипуючи. Рудч. Чп. 193.
Гу́палка, -ки, ж. Игрушка: родъ дудки изъ бузины съ вынутою сердцевиною для стрѣльбы (то же, что и пукалка). Васильк. у.
На́глий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. 2) Внезапный, неожиданный. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. Мкр. Г. 56. ...Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 606. на́гла смерть. Скоропостижная смерть. Боронь, Боже, від наглої смерти.
Повертання, -ня, с. Поворотъ. Повертання головою. Левиц. І. 430. 2) Возвращеніе, возвратъ.
Поприлягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и прилягти, но во множествѣ. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. І. 28.
Скошлатіти, -тію, -єш, гл. Стать всклокоченнымъ.
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.