Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дара́ 2, -ри́, ж. 1) Антидоръ. 2) Причастіе. Не говівши дару ковтнув. Ном. № 5752.
Дебеленькува́тий, -а, -е. Толстенькій, плотненькій.
Лохма́тий, -а, -е. Названіе вола съ большимъ брюхомъ. КС. 1898. VII. 47.
Ображати, -жа́ю, -єш, сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Повечіркувати, -кую, -єш, гл. Ѣсть послѣ ужина. Вечеряла, повечіркувала. Ном. № 14324.
Подоводжувати, -джую, -єш, гл. = подоводити.
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило. АД. І. 185.
Скиг, -гу, м. = скигління. МВ. ІІІ. 95.
Спасати II, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Выпасывать, выпасти, давать скоту съѣдать посѣвы, траву. Там чумаки ходять, в руках воли водять, траву спасають. Чуб. V. 964. Треба спасти жито, бо велике вже. Н. Вол. у. Также: съѣдать, съѣсть (растенія — о травоядномъ животномъ). Зілє спасає сива оленець. АД. І. 33.
Цвіркати, -каю, -єш, гл. 1) = цвірчати. Птах цвіркат. Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.