Войдування, -ня, с. Барахтанье, возня.
Ганити, -ню, -ниш, гл. Порицать, укорять, бранить, злословить, порочить, поносить, безчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Нага́йка, -ки, ж. = нагай. Коваль ізробив дротяну нагайку. Ум. нагаєчка. Шумить-гуде нагаєчка коло мого тіла.
Ож сз.
1) Вотъ. Ож побачить.
2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали.
Парадниця, -ці, ж. Франтиха. Не бери парадницю, най ся постаріє.
Перегортати, -та́ю, -єш, сов. в. перегорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Переворачивать, перевернуть на другую сторону. 2) Перелистывать, перелистать. Перегорнув усю книгу, — не знайшов. 3) Мѣшать, помѣшать въ печи. Перегорнув у печі вогонь.
Перекульгати, -га́ю, -єш, гл. Пройти хромая.
Торбоноша, -ші, ж. Носящій торбу.