Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
За́кіль нар. Пока. Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде. Мет. 37. Я в школі аж у трьох дяків учивсь, закіль навчивсь читання да писання. К. Дз. 232.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium. Лв. 98.
Проділь, -лю, м. Проборъ въ прическѣ. Чуб. VII. 422. Дай, синку, я розділю тобі проділь. Левиц. І. 262.
Роздобича, -чі, ж. Добыча, раздобываніе. Поїхали вони на роздобичу. Чуб. II. 251. (Змій) полетів кудись на роздобичу. Грин. І. 162.  
Срібнозелений, -а, -е. Серебристо-зеленый. Під срібнозеленим.... листом ховались птиці. Щог. Сл. 142.
Табуновий, -а, -е. Принадлежащій табуну. Коні табунові. К. МБ. XI. 142. Табунове пасовисько. Шейк.
Тропити, -плю́, -пиш, гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк.
Цвілити, -лю, -лиш, гл. 1) Стегать, хлестать. Желех. Вх. Зн. 77. 2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь. Вх. Зн. 77.
Цюць! меж. Такимъ крикомъ гонятъ свиней. Вх. Лем. 481.