Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Войовник, -ка, м. Боецъ, воинъ, рубака, воитель. К. МБ. X. 19. Не для таких, як я, війна, і войовник з мене не жвавий. МВ. ІІ. 15.
Зірну́ти, -рну, -не́ш, гл. = зорнути.
Зіска́кувати, -кую, -єш, сов. в. зіско́чити, -чу, -чиш, гл. Соскакивать, соскочить.
Кізочка, -ки, ж. Ум. отъ коза.
Надсми́кувати, -кую, -єш, сов. в. надсми́кати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать немного. Надсмикали з скирти сіна чимало.
Немошний и немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. МВ. (О. 1862. І. 100). Думки... підрізують немощну силу. Мир. Пов. І. 27. І немощну мою душу за світ посилаю. Шевч. 263. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись. Г. Барв. 502.
Опрягтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Умереть, околѣть. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався. Котл. Ен. II. 9.
Повнісінький, -а, -е. Совершенно полный, полнехонький. Рудч. Ск. І. 129. Засіки повнісінькі грошей. Драг. 83. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Глуб. 47.
Пупчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. І. 48.
Стікатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Стекаться, стечься, сливаться, слиться. Три річечки стікалося докупи. Левиц. Пов. 362. 2) Сходиться, сойтись. Пекла б мати млинці, та не стікаються кінці. Лебед. у. Кожух не стікається, бо вузький. Лебед. у.