Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Їде чоловік бовкуном. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. 2) Большой снопъ, камышу. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. Ум. бовкунець. бовкунчик.
Грися́к, -ка́, м. Родъ хлѣба. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк.
Зранку, зрання, нар. = зрана. Приходили люди зранку. Орав же я зрання до полудня, доки не прийшла на серденьку туга.
Ітися, іде́ться, гл. безл.
1) Везти, удаваться. Йдеться, то й на скіпку прядеться. на добро йдеться. Идетъ къ добру.
2) Клониться, идти. Скажіть мені, до чого це йдеться. Студенти... постерегли до чого воно йдеться. Йшлося вже до осени.
Побережина, -ни, ж. Прибрежье, мѣстность по берегу рѣки.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею.
Проколювати, -люю, -єш, сов. в. проколо́ти, -лю, -леш, гл. Прокалывать, проколоть. Голову проколеш йому остю.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть.
Стилий, -а, -е. Холодный, остывшій, мертвый. Употр. какъ бранное слово. Хоч не кличу, все чує: нехай стилий ночує. до сти́лої ма́ми. Чортъ знаетъ сколько! А на школі горобців до стилої мами.
Стрепехатися, -хаюся, -єшся, сов. в. стрепехнутися, -хнуся, -нешся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Душа не озивалась, не стрепехалось серце. Його серце мстиво якось стрепехнулось у грудях.