Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл. 1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс. 2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь. 3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів. 4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає. Н. п.
Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.
Ду́шно нар. Жарко, душно. Ном. № 10288. Душно мені, — ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22. Ум. душненько.
Жми́хи, -хів, м. мн. Выжимки изъ свеклы на сахарныхъ заводахъ. Cм. жмаки.
Знісок, -ску, м. 1) Послѣднее, самое маленькое яйцо, снесенное курицею. 2) Послѣдній ребенокъ у матери.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.
Підлабузнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підлабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець. Гліб.
Поначитуватися, -туємося, -єтеся, гл. Начитаться (о многихъ). Ми й сами всього того доволі поначитувались. К. Хата, IX.
Уволю нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575.