Ака́ція, -ції, ж. Раст. Акація, Acacia. Тільки де-не-де стоїть довгошия вишня, безлиста акация попід кращими хатками. Жо́вта ака́ція. Caragana arborescens L. Бі́ла ака́ція. Robinia Pseudo-acacia L.
Брись, -ся, м. Имя собаки.
Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе.
Золотце, -ця́, с.
1) Ум. отъ золото.
2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем.
Клинтух, -ха, м. Пыжъ.
Королювання, -ня, с. Пребываніе королемъ.
На-Міць нар. Накрѣпко. Не на-міць робилось.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Cм. пастушка.
Половити, -влю, -виш, гл. Сметывать, сшивать на живую нитку.
Розмай, -маю, м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю. Также тотъ, который развѣваетъ, разбрасываетъ въ стороны; поэтому въ свадебной пѣснѣ брать невѣсты, расплетающій ей косу, называется: розмай-коса. Ой глянь, дівчино, крізь колач, карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса, загуби-краса. розмай, розмай-зілля — растеніе, о которомъ поется въ пѣсняхъ, повидимому то-же, что и тирлич (когда его варять, то это заставляетъ милаго прилетѣть), а быть можетъ ото и не имя опредѣленнаго растенія, а названіе волшебнаго зелья, имѣющаго извѣстную чудодѣйственную силу. Біжи, дівко, до гаю, шукай корінь розмаю. Ще до гаю не дійшла, розмай-зіллячко знайшла... «Кипи, кипи, корінець, поки прийде молодець!» Ще корінець не вкипів, вже молодець прилетів.