Борозна, -ни, ж. Борозда. Старий віл борозни не псує. посл. ум. борозенька. борознонька, борозна. А я жита не жала, в борознонці лежала. Ти будеш, молода дівчино, жито зажина?пи, я буду у борозках лежати.
Виступці нар. = виступцем.
Загавкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Залаять (о многихъ). Бісова собачня донюхалась і загавкотіла.
Миролю́бний, -а, -е. Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі.
Міздро́, -ра, с. и міздря́, -рі, ж. Мездра.
Пообтикати, -ка́ю, -єш, гл. Обтыкать (во множествѣ).
Поступувати, -пую, -єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
Поштарський, -а, -е. Принадлежащій поштарю.
Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Хрест, -та, м.
1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ.
2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці.
3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести.
4) Родъ орнамента на писанкѣ. на вышивкѣ.
5) Одно изъ созвѣздій. Раст.
6) — петрі́в. Lathraea squamaria L.
7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест.
8) мв. Трефи (въ картахъ).
9) мн. = хрестини. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.