Дожда́ти, -жду́, -де́ш, гл. = Діждати. Ой як дождеш до осени, буду я твоя.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Злостувати, -ту́ю, -єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Ще дужче злостує.
Копитан, -на, м. = капитан. Їхав пан копитан, став, дівчини попитав.
Коритний, -а, -е. 1) Относящійся къ кориту.
2) коритна жаба = коритнячка.
Мази́ло, -ла, с. 1) Матерьялъ, которымъ мажуть. 2) Снарядъ, которымъ мажуть. Cм. квач. І мазниця, і мазило уже мені надостило.
Нічогісінько мѣст. Рѣшительно ничего. Хотів йому щось і подарувати, та дідусь нічогісінько не взяв.
Попадя, -ді, ж.
1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею.
2) Рыба Rhodeus amarus.
3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой; попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки послѣ комори. Ум. попадька. Поглянув панотець на свою попадьку.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко!
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.