Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні. Шевч. Гайдам., Приписи, № 13.
Милости́вий, -а, -е. Милостивый. Господи милостивий. Ном. № 3544. Пані милостива! будьте ласкаві, скажить мені, що мій чоловік на чужині, як проживає. МВ. І. 49. Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані. Єв. Мт. V. 7.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Ненаїдний, ненаїсний, -а, -е. Ненасытный, прожорливый. Н. Вол. у. и Камен. у.
Обувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть обувь, обувать, обуть. Червоні чоботи обула. Котл. Ен. Він мене обував.
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить. О. 1861. VIII. 30.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого. ЕЗ. V. 201.