Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Генька, генькай нар. = генде. Желех.
Ґловень, -вня, м. Доска, которою прикрывается заборъ или частоколъ поверхъ ушул.
Закля́тий, -а, -е. !) Заклятый, заколдованный. З того часу ставок чистий заріс осокою; не купаються дівчата, обходять горою; як углядять, то христяться і зовуть заклятим. Шевч. 24. Закляті гроші хоч і знайдеш, то аби як і не візьмеш. Грин. II. 143. 2) Упорный; жестокій. Вони на тебе ворогують, — я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312. Ой приїхав чоловік додому заклятий, бив же мене, волочив до самої хати. Чуб. V. 680.
Зірко 2 нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у.
Нагляда́ння, -ня, с. = нагляд. Желех.
Приліплювати, -люю, -єш, сов. в. приліпити, -плю́, -пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки. Ком. II. 8.
Пролютувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть извѣстное время разозленнымъ, разсерженнымъ.
Тачечка, -ки, ж. Ум. отъ тачка.
Трійло, -ла, с. = трійка. Вх. Зн. 71. Вх. Пч. II. 26.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать. Угор.