Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Госпо́да, -ди, ж. Домъ и хозяйство какой-либо семьи. Пішли до його господи, та й не застали його дома. Рудч. Ск. І. 192. Покинув матір і господу. Шевч. 525. Дівчинонько, пусти на господу! — Козаченьку, боюсь поговору. Чуб. V. 151. Ум. Госпо́донька.
Довоми́на, -ни, ж. = Домовина. Зроби.... довомину, а я піду до попа, щоб прийшов завтра поховати. Чуб. 11. 541.
Запаші́ти, -шію, -єш, гл. 1) Пахнуть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.
Ласо нар. 1) Вкусно, лакомо. Хто ласо їсть, той твердо спить. Ном. № 12234. Ласо їсть, на м'якому спить і така вродилась, що — молодиця хоть куди! Кв. II. 325. Ви ласіш їсте, ніж ми. Харьк. 2) Съ вожделѣніемъ, съ аппетитомъ. На неї (торбу з грішми) дивиться усяк так весело та ласо так. Гліб. Ум. ласенько.
Перекіс, -коса, м. = покіс. Вх. Зн. 47.
Подібність, -ности, ж. Сходство. Желех.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. I. 124.
Утиритися, -рюся, -ришся, гл. Ввалиться, втащиться, втиснуться. Що б не було на вас, дідусю, важко, як ми вдвох до вас у хату втиримось. Г. Барв. 191.
Чупрій, -рія, м. = чубрій 2. КС. 1898. VII. 47.