Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боклажок, -жка, м. Ум. отъ боклаг. 2) Головастикъ. Вх. Пч. ІІ. 17. 3) Порода яблокъ. Вх. Зн. 4.
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Зади́мка, -ки, ж. Снѣжный вихрь, мятель. Вх. Лем. 415.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Ниць I нар. Ниць, ничкомъ. Він так ниць і гепнувся. Мнж. 131.
Пастушечка, -ки, ж. Ум. отъ пастушка.
Перечвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Раздѣлить, разрѣзать на четыре части.
Селище, -ща, с. 1) Селеніе. Веселі селища в гаях. Шевч. 2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Канев. у. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські. К. Дз. 68.
Топтати, -пчу, -чеш, гл. 1) Топтать. годі тобі мишей топтати! — говорятъ тому, кто безъ необходимости топчется, ходить туда и сюда въ комнатѣ. Грин. І. 233. 2) Попирать. Топтати закон. Стор. Иногда въ торжественномъ стилѣ вмѣсто топчу, то́пчуть и пр. — топтаю, топтають и пр. Вже тепер правду ногами топтають. КС. 1883. VIII. 769. 3) Утаптывать; — доро́гу, стежку. Часто ходить, ухаживать. Чи я тобі не казала, кучерявий хлопче, що до мене кращий 'д тебе доріженьку топче. Н. п. 4) Стаптывать (обувь). 5) Оплодотворять (о птицѣ). Шух. І. 238. Когут топче кури. Вх. Зн. 70.