Висилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. висилитися, -люся, -лишся, гл. Изнуряться, изнуриться, истощаться, истощиться.
Вольний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. На́че ті́льки йому́ світ ві́льний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Гадочка, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Громі́вка, -ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив.
Конфедерат, -та, м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!»
Левада, -ди, ж. Окопанное или огороженное мѣсто для сѣнокоса вблизи усадьбы. За городом левада, де збіралась громада. Як би на вашій леваді та мій вітряк. Ум. левадка. Кушів левадку, поставив вітряк і довіку їв хліб.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица.
Піддашок, -шка, м. Навѣсъ надъ выходной изъ дома дверью, надъ крыльцомъ. Ум. піддашечок. Коли б мені тії малярі, — вималювала б милого собі... вималювала б на піддашечку, щоб дивитися як на пташечку.
Свататися, -таюся, -єшся, гл. 1) Свататься. Тільки що задумаєш свататись, то й станеш зараз брехати: без брехні пі жоден чоловік не сватався. Въ нижеслѣдующемъ значеніи съ измѣненнымъ удар.: свататися: 2) Дѣлаться по отношенію другъ къ другу сватами въ значеніи сват 1 и 2. Cм. еще свахатися.
Слабішати, -шаю, -єш, гл. Ослабѣвать, дѣлаться слабѣе. Мати усе смутніла і слабішала.