Варінник, -ка, м. Родъ кухоннаго горшка.
Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками.
Відняти Cм. віднімати.
Го́спідь, го́спода, м. = Господь. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.
Змунити, -ню, -ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл.
1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю.
2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити.
Радувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. На людей твоїх радують нечестиву раду.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала.
Укисати, -саю, -єш, сов. в. укиснути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться, сдѣлаться кислымъ (о тѣстѣ).