Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсильний, -а, -е. = безсилий. Дужий безсильного давить. Котл. Н. П. вода безсильна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. камень безсильний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ. Чуб. II. 209, 210.
Бенкетування, бенькетува́ння, -ня, с. Пированіе.
Гарювати, -рю́ю, -єш, гл. Шалить. Лохв. у. Мил. 61.
Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. Кіевск. у. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. Лавр. 77. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки. Грин. II. 243.
Загуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = загусти. Стор. МПр. 106. Загуділи голуби. Чуб.
Порозглядати, -даю, -єш, гл. Разсмотрѣть (многихъ). Я їх усіх порозглядав добре.
Потрухлявіти, -вію, -єш, гл. = потрухнути.
Утриконь нар. Тройкой лошадей. Найтичанка запряжена утриконь строкатими. Стор. І. 233.
Хупишка, -ки, ж. Эпитетъ мыши въ сказкѣ. Мишка-хупишка. Чуб. II. 109.
Шпичастий, -а, -е. Остроконечный.