Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Грубу́ля, -лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дымъ). Ном., ст. 299, № 301.
Замі́сто, замі́сть, замі́сць, замісь, нар. Вмѣсто. Дала ж мене моя мати заміж за старого і казала шанувати замісто молодого. Чуб. V. 225. Ой не стеле чумак собі постіленьку, а зелену травицю, а у головки замість подушечки кленьчасту важницю. Чуб. V. 1038. Замісць доброго, дрантя продає. Ном. № 10519. Замісь полу помощена велика купа комишу. Рудч. Ск. II. 20.
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Позгортати, -та́ю, -єш, гл. Свернуть (во множествѣ). Позгортай одежу та поховай у скриню. Кіевск. у.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
Притихати, -ха́ю, -єш, сов. в. прити́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Притихать, притихнуть, утихать, утихнуть. Маруся притихла і стала б то засипати. Кв.  
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Розгарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Разворчаться.
Сумежно, суміжно, нар. 1) = суміж. Жили собі суміжно два брати. Грин. І. 299. 2) Взаимно. Бились сумежно. Н. Вол. у.