Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архи́мниця, -ці, ж. Шарлатанка. Харьковъ.
Занево́лювати, -люю, -єш, сов. в. занево́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. Черк. у. 2) Принуждать, принудить. На городі терлиця, чогось милий сердиться, сердиться, не говорить, чорт його зиневолить. Грин. III. 659.
Запи́рхатися, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню. Гол.
Поприлазити, -зимо, -зите, гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ. Kolb. І. 65.
Секрет, -ту и -та, м. 1) Секретъ. Десь мій милий, чорнобривий з иншою секрети має. Мет. 33. 2) Рыба Lucioperea volgensis. Браун. 22.
Смажениця, -ці, ж. = яєшня. Вх. Зн. 64.
Стеління, -ня, с. 1) Стланіе. 2) Подстилка. Канев. у. (Лобод.). Вх. Лем. 470. 3) соб. Дерево для потолка. Камен. у. (Лобод.).
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.