Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабе́га, -ги, ж. Бабище. Ув. отъ ба́ба. Конст. у.
Мертве́цький, -а, -е. Мертвецкій. Прийшов Нечипір на мертвецький великдень. Кв. І. 263.
Оспалий, -а, -е. 1) Сонливый. 2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала. Чуб. V. 757.
Передощитися, -щи́ться, гл. безл. Миновать дождливой погодѣ. Бог дасть, передощиться й буде ясно. Зміев. у.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Понадбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть. Сим. 199. Понадбовував добра.
Посімейство, -ва, с. = посемейство. Мнж. 72. Драг. 14.
Родительський, -а, -е. Родительскій. Родительська любов. Левиц. І. 242.
Урадити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив. Рудч. Ск. II. 104. 2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська. Рудч. Ск. II. 10. 3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить. МВ. І. 99.
Хробуст, -ту, м. Раст. а) Cirsium oleraceum. Мил. 35. То-же жо́втий хробуст. ЗЮЗО. І. 118. б) Carduus crispus. Мил. 35. Cм. храбуст.