Гараздненько	нар. Ум. отъ і. гаразд.                        
                        
                                                
                          
	Жаде́н Ii, -дна́, -е = жадни́й. Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей.  На копійку не жаден. 
                        
                        
                                                
                          
	Заха́пувати, -пую, -єш, сов. в. захапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Захватывать, захватить.  Вітер раз-у-раз захапує з собою пару й односить її. 
                        
                        
                                                
                          
	Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
                        
                        
                                                
                          
	Набе́дра нар. сиді́ти, ї́хати набе́дра. Сидѣть, ѣхать на лошади верхомъ на бедрахъ (позади обыкновеннаго сѣдока на спинѣ).
                        
                        
                                                
                          Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські.  Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті. 
	2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села.                         
                        
                                                
                          Покупець 2, -пця́, м. Покупатель.  Принаджували тисячі покупців.                         
                        
                                                
                          Противник, -ка, м. Противникъ, непріятель. Щоб було так важко і жалко рабам біса, суддям, противникам, ненависникам і усім ворогам моїм.                         
                        
                                                
                          Скакуця, -ці, ж. = скакавиця.                         
                        
                                                
                          
	Халепа, -пи, ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили.  Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було.  Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера.  Нехай йому халепа. Ну его къ чорту!  Пху! нехай на вас халепа!  2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш. 
                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				