Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бразолія, -лії, ж. Темносиній сандалъ, древесина дерева Caesalpinia brasiliensis. МУЕ. І. 175.
Виточувати, -чую, -єш, сов. в. виточити, -чу, -чиш, гл. 1) Выцѣживать, выцѣдить, проливать, пролить. Ми сами потонемо в тій крови, що з їх виточим. Стор. МПр. 90. Якими ж я гіркими заплакала! Скільки ж я їх виточили! Г. Барв. 364. 2) Выгрызать, выгрызть (о мышахъ, червяхъ). Миші виточили дірки в хлібі. 3) Точить, выточить (на токарномъ станкѣ). Шух. І. 304. 5) Выкатить (изъ сарая). Я виточу висага і в нього запряжу. 6) — брехню. Врать, соврать. Конст. у.
Дзиґа́рний, -а, -е. Часовой. Дзиґарна стрілка. Біл.-Нос.
Застьо́л, -лу, м. Покрывало, то, чѣмъ застлано (диванъ, кровать, столъ). Він до кроваті, шугнув рукою під застыл, — там і гроші підкинуто. Александр. у. ( Залюбовск.).
Зателе́пкуватий, зателе́пуватий, -а, -е. Неряшливый. Каменец. и Брацл. у.
Ізд.. Cм. зд.
М'я́ло и мня́ло, -ла, с. 1) Деревянный песть. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби. Чуб. V. 696. 2) Мямля.  
Повідказувати, -зую, -єш, гл. Отвѣтить (многимъ). Хто про що питав, — усім повідказував.
Семиперсний, -а, -е. ? Семиперсну могилу висипали, з семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441.
Старостиха, -хи, ж. Жена старости.