Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. Драг. 135. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. Рудан. І. 60. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне. Вінок. 36.
Відшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відшити, -шию, -єш, гл. Отрабатывать, отработать шитьемъ. Сестра моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. ІІІ. 399.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Кириня, -ні, ж. Прозваніе водки. Желех.
Кобилячий, -а, -е. Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Н. п. Нараяв я до баби добрих людців.
Облячи, -ля́жу, -жеш, гл. = облягти. Желех.
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха. Вх. Уг. 256.
Повихритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ.
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.