Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говіти, -ві́ю, -єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Ном. № 132. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане. Ном. № 131.
Занечу́яти, -чую, -єш, гл. Потерять слухъ, оглохнуть.
Кметський, -а, -е. Крестьянскій, принадлежащій кме́теві. На кмітським сином кметицьов бути. Гол. IV. 77.
Накупа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. накупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накупать, накупить. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля. Ном. № 1661.
Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха. Левиц. І. 521.
Палахкотіти, -чу́, -тиш, гл. 1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить. Н. Вол. у. 2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Н. Вол. у. Най погляну на ті личка, що палахкотять. Рудан. І. 19.
Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив. Рудч. Ск. 16.
Спахнути Cм. спахувати.
Стидити, -джу́, -ди́ш, гл. Стыдить.
Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.