Брязкало, -ла, с.
1) Побрякушка, погремушка.
2) = било 1? Ударивши (при церкви — сторожъ) в брязкало.
3) Тотъ, кто брякаетъ, бряцаетъ, бренчитъ.
Бубачка, -ки, ж. Нарывъ. Cм. буба 4.
Дола́сити, -ся = доласувати, -ся.
Закрю́кати, -каю, -єш, гл. Заквакать. Жаби закрюкали.
Засла́влений, -а, -е. Прославленный.
Зашварґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. 1) Заговорить быстро (о евреяхъ и пр.). 2) Зашелестѣть, зашуршать. Як жбурнув книжкою під поріг! аж листки зашварґотали.
Люби́тки гл. ум. отъ любити. Уже нам ся сього року любитки не веде.
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Поперекручувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перекрутити, но во множествѣ. Коли треба було скарати автора за те, що він поперекручував історію так, як її й досі перекручують, то скарати хиба реготом.
Тато, -та, м. Отецъ. Вийди, доню, на. улицю тата визирати. Ум. и ласк. Татко, татенько, татечко, татонько, таточко, татульо, татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо, татусик, татцьо, татценько. Ой татоньку, мій голубоньку! Ми з мамою щось порались коло печі, а татуньо були в церкві. Татуся.... на той раз не було.