Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биндовий, -а, -е. Ленточный.
Висипка, -ки, ж. Сыпь. Желех.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Ґіб, -ба, м. пт. сорокопутъ, Lanius. Вх. Лем. 407.
Досо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досаливать, досолить. Не досолить, — не доїсть. Ном. № 12379. Треба досолити огірки. Васильк. у.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Лохв. у. Ти помийник жидівський. Гн. II. 70. 2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои. Лохв. у.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
Удвійзі нар. Вдвоемъ. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Черн. г. Дві молодички гарненько цокотять удвійзі. МВ. І. 23.
Хвостище, -ща, с. ув. отъ хвіст. А що ти, хвостище-помелище, гадало, як од того проклятого хортища втікало? Рудч. Ск. І. 116.
Цегельня, -ні, ж. Кирпичный заводъ. Пішов туди, на той дим — аж то цегельня. Рудч. Ск. II. 160.