Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грудкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ куску, комку; въ кусочкахъ. Одважте мені на квіток сахарю грудкового. Васильк. у.
Звіздови́й, -а́, -е́ Звѣздный. Срібная грива груди покриває, звіздові очі далеко вадять. Чуб. III. 289.
Зджо́лґати, -ґаю, -єш, гл. Щелкать, давать щелчки. Мнж. 181.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. Ном. № 10827. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Мир. ХРВ. 308. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. ХС. III. 56. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати. Волч. у. (Лободовск.).
Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Облягати, -га́ю, -єш, сов. в. облягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь, расположиться вокругъ. Облягли собаки кругом стерва. 2) Окружать, окружить. Ой уже ж наші славні запорожці та й невеселі стали: ой облягли їх, облягли москалі та всіма сторонами. ЗОЮР. II. 256. 3) Осаждать, осадить. Турки, татари брами облягли і вже патриарсі голову з плеч зняли. Чуб. І. 160. 4) Ложиться, лечь, улечься. Люде саме облягли — поснули кріпко, не достукаєшся. Г. Барв. 99. Вороженьки спать обляжуть, — піду погуляю. Чуб. 5. 557. 5) Только сов. в. Слечь. Обліг мій братчик, лежить. 6) О ночи: наступать, наступить. Як облягла ніч, — він і виїхав. Мнж. 31. Отто йдуть та йдуть, і облягла їх ніч, — т. е. застигла ихъ ночь. Мнж. 42.
Перепускати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Пропускать, пропустить. 2)через що. Перегонять, перегнать, просѣять, профильтровать. 3) Уступать, уступить. Кожне було скоріше своє перепустить, ніж попустить із хазяйського. Сим. 206. 4) Уступать, уступить очередь. А там завізно було, повен млин натаскали, черга йому прийшлася б аж через тиждень. Дай, — каже, — збрешу, що в мене батько на лаві лежить, то перепустять. Грин. II. 296. 5) Чрезъ мѣру передерживать, передержать при какой либо работѣ, напр. перемочить, пережечь и пр. Вас. 200.
Понапрохувати, -хую, -єш, понапрошувати, -шую, -єш, гл. Напросить; назвать, созвать. Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим. Харьк. у.
Пообдимати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и обдути, но во множествѣ.
Шкадрон, -на, м. Эскадронъ. Не було в Білій Церкві польського війська більш як один шкадрон. КС. 1884. VIII. 722.